Решение № 6102371, 10.06.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.06.09 Справа № 18/124-08. за позовом:малого приватного виробничо-торгівельного підприємства «ВМ»

до відповідача: субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1

третя особа: Сумська міська рада

про стягнення 7750 грн. 00 коп.

Суддя Лиховид Б.І.

Представники:

Від позивача: Остра Н.Є., довіреність від 04.06.2008 року

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 24.11.2008 року

Від 3-ї особи: не зявився

В судовому засіданні 10.03.2009 року було оголошено перерву до 23.04.2009 року.

В судовому засіданні 23.04.2009 року було оголошено перерву до 12.05.2009 року.

СУТЬ СПОРУ: позивач в позовній заяві просить суд: стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 7750 грн. 00 коп., в тому числі: 2250 грн. 00 коп. заборгованості по орендній платі, 5000 грн. 00 коп. неустойки за несвоєчасне повернення обєкту оренди та 500 грн. 00 коп. відповідальності за порушення грошового зобовязання, а також стягнути судові витрати.

08.01.2009 року позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 8750 грн. 00 коп., в тому числі: 2750 грн. 00 коп. збитків, 6000 грн. 00 коп. неустойки за несвоєчасне повернення торгівельних місць; а також просить суд стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вимоги позивача не визнає та просить суд відмовити в їх задоволенні.

Представник третьої особи в судове засідання 10.06.2009 року не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного:

22.12.2006 року між позивачем малим приватним виробничо-торгівельним підприємством «ВМ» та відповідачем субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 було укладено договір № 36.

Відповідно до умов зазначеного договору позивач зобовязувався передати, а відповідач прийняти у платне строкове користування торгівельне місце № 36 на території ринку, розміщеного за адресою: м. Суми, вул. Леваневського, 2ж, розмір якого складає 5,0 кв. м., для торгівлі продовольчими товарами.

Зазначений договір припинив дію 26.12.2007 року.

Відповідно до ст. 785 ЦК України, відповідач, як орендар, має повернути позивачу обєкт оренди торгівельне місце № 36.

В заяві про збільшення розміру позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача 2750 грн. 00 коп. збитків. В обґрунтування даної вимоги, позивач посилається на те, що протягом 12 місяців 2008 року відповідач перешкоджає йому отримувати доходи від використання торгівельного місця, яке відповідач не повернув після закінчення строку дії договору.

Як зазначив позивач, суму в розмірі 2750 грн. 00 коп. позивач вважає як мінімальний розмір доходу, який він втратив виходячи із розміру місячної орендної плати за користування торгівельними місцями, яка була встановлена сторонами на час дії договору № 36 від 22.12.2006 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 224 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобовязання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Враховуючи зазначене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 2750 грн. 00 коп. збитків обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також в заяві про збільшення розміру позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача 6000 грн. 00 коп. неустойки за 12 місяців 2008 року з дня припинення договірних відносин, посилаючись на ч. 2 ст. 785 ЦК України, якою передбачено наступне: якщо наймач не виконує обовязку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до вимог ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Вказане вище зумовлює настання відповідальності відповідача у вигляді сплати на користь позивача неустойки в розмірі 6000 грн. 00 коп.

Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 6000 грн. 00 коп. неустойки за 12 місяців 2008 року з дня припинення договірних відносин є обґрунтованими, правомірними та підлягають задоволенню.

Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 500 грн. 00 коп. відповідальності за порушення грошового зобовязання підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати на послуги адвоката.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (40002, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь малого приватного виробничо-торгівельного підприємства «ВМ» (40035, м. Суми, вул. Заливна, 15, код 14001718) 2750 грн. 00 коп. відшкодування збитків, 6000 грн. 00 коп. неустойки за несвоєчасне повернення торгівельних місць, 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 3000 грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

3.В частині стягнення 500 грн. 00 коп. відповідальності за порушення грошового зобовязання провадження у справі припинити, на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯБ.І. ЛИХОВИД

Повний текст рішення підписано 15.06.2009 року.