Постановление суда № 60806673, 02.09.2016, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/7026/15-ц

Провадження по справі № 2-др/367/15/16

У Х В А Л А

Іменем України

02 вересня 2016 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Чернова Д.Є.,

з участю секретаря Чамор Я.С..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, -

встановив:

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 25.01.2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Національного університету державної податкової служби України про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, задоволено частково.

29.08.2016 року ОСОБА_1 звернулася в суд з заявою про ухвалення додаткового рішення, оскільки абзац четвертий резолютивної частини рішення необхідно викласти у наступній редакції «Стягнути з Національного університету державної податкової служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 05.09.15 по час поновлення на роботі, тобто по 25.01.16, в розмірі 100070 гривень».

В судове засідання сторони не зявились, про день слухання справи повідомлені належним чином. Відповідно до ст. 220 ЦПК України при ухвалення додаткового рішення присутність сторін не є обов'язковою.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не зявились, відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши дану заяву та матеріали справи суд приходить до висновку, що в ухваленні додаткового рішення слід відмовити з наступних підстав.

У відповідності до ч.1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; 3) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 цього Кодексу; 4) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з п.22 Постанови Пленуму Верховного суду України N 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі» додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.

Судом встановлено, що в порядку уточнення позовних вимог ОСОБА_1 було заявлено вимоги стягнути з Національного університету державної податкової служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 04.09.2015 року, який складає 14480 грн. 69 коп. на день подачі позовної заяви до суду, а також допустити негайне виконання рішення суду у частині стягнення з Національного університету державної податкової служби України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за один місяць у сумі 14480 грн. 69 коп, тощо (а.с. 135-136).

Крім того, судом встановлено, що рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 25.01.2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Національного університету державної податкової служби України про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задоволено частково. Поновлено ОСОБА_1 на посаді декану факультету фінансів та банківської справи Національного університету державної податкової служби України. В частині поновлення на роботі допущено негайне виконання рішення суду. Стягнуто з Національного університету державної податкової служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 14480,69. Стягнуто з Національного університету державної податкової служби України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 1000. В іншій частині відмовлено у позові (а.с. 159-162).

З матеріалів справи вбачається, що жодна з передбачених ст. 220 ЦПК України підстава для ухвалення додаткового рішення відсутня.

Поряд з цим, винесене судом рішення в частині визначення розміру середнього заробітку повністю відповідає заявленим позовним вимогам. Таким чином, ОСОБА_1 у заяві про винесення додаткового рішення ставить питання про зміну початку відліку періоду вимушеного прогулу з «04.09.2015» на «05.09.2015», а також про зміну розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу з «14480,69» на «100070,00». Враховуючи вищевикладене, суд не вправі під видом додаткового рішення змінити зміст рішення або розв'язати нові питання, що не досліджувалися в судовому засіданні, а так як позивач просить по суті змінити додатковим рішенням рішення суду по цивільній справі №367/7026/15-ц, яке набрало законної сили, тому у ухваленні додаткового рішення слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 208, 209, 212-215, 218, 220, ЦПК України, суд, -

вирішив:

В ухваленні додаткового рішення по справі №367/7026/15-ц за позовом ОСОБА_1 до Національного університету державної податкової служби України про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - відмовити.

Копію ухвали направити сторонам для відома.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: ОСОБА_2