Постановление суда № 60158882, 29.08.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/5831/16 Головуючий 1 інстанції -

Справа № 637/691/16-ц ОСОБА_1

Категорія: договірні Доповідач - Швецова Л.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2016 року м. Харків

Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді : Швецової Л.А.,

Суддів: Малінської С.М., Хорошевського О.М.,

За участі секретаря: Муц Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду цивільну справу

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»

на ухвалу Шевченківського районного суду Харківської області від 28 липня 2016 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до Селянського (фермерського) господарства «Урожайне», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2016 року ПАТ «ПроКредит Банк» звернувся до Шевченківського районного суду Харківської області з позовом до Селянського (фермерського) господарства «Урожайне», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості.

Ухвалою Шевченківського районного суду Харківської області від 28 липня 2016 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ПАТ «ПроКредит Банк» до Селянського (фермерського) господарства «Урожайне», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості.

Зобовязано УДКСУ у Шевченківського районі Харківської області повернути позивачу сплачений ним судовий збір у розмірі 9397,30 гривень згідно меморіального ордеру № 00000019 від 14.04.2016 року (банк платника: «ПроКредит Банк»).

Не погодившись із вказаною вище ухвалою суду першої інстанції ПАТ «ПроКредит Банк» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи свої апеляційні доводи, апелянт зазначив, що у позові заявлено вимоги, що виникли із правовідносин видачі кредиту на підставі Рамкової годи та Кредитного договору 1, укладеним із відповідачем СГ « Урожайне», та враховуючи те, що їх належне виконання забезпечено окремими договорами поруки, укладеними окремо із кожним із поручителів (фізичні особи), то дані вимоги є взаємоповязаними і їх окремий розгляд неможливий.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі за вищевказаним позовом ПАТ «ПроКредит Банк» до Селянського (фермерського) господарства «Урожайне», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості, районний суд виходив з того, що згідно з правововою позицією ВСУ № 6-1521цс15 від 01.07.2015 року, відповідно до якої в порядку цивільного судочинства не можуть розглядатися спори між юридичним особами, а повинні розглядатися в порядку господарського судочинства.

Відмовляючи у відкритті провадження щодо фізичних осіб, суд першої інстанції вважав, що оскільки позивач не просив стягнути з поручителів заборгованість солідарно з боржником, то ці вимоги не можуть розглядатися судом окремо в порядку цивільного судочинства.

Судова колегія не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони зроблені з порушенням вимог цивільного процесуального закону.

Відповідно до статті 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною другою статті 118 ЦПК України позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою.

Відповідно до роз'яснень, викладених в абзаці 1 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» (далі - постанова Пленуму Верховного Суду України № 2), вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами 1 і 2 статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) або ГПК України (статті 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Абзацом 3 пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 роз'яснено, що вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, якщо відсутня спільність предмета позову. Не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом до Селянського (фермерського) господарства «Урожайне», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, передчасно вирішив питання відмови у відкритті провадження у справі щодо фізичних осіб- поручителів, оскільки питання наявності або відсутності можливого солідарного стягнення заборгованості з поручителів, може вирішуватися лише при розгляді цивільної справи по суті, а не на стадії відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 360-7 ЦПК України, висновок Верховного суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно - правовий акт, що містить відповідну норму права.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, стосовно того, що спір між ПАТ «ПроКредит Банк» та Селянським (фермерським) господарством «Урожайне» повинен розглядатися в порядку господарського судочинства, відповідно до висновку ВСУ, викладеному у постанові № 6-745цс15 від 01.07.2015 року.

Оскільки при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі, був порушений порядок, встановлений для його вирішення, судова колегія приходить до висновку, що ухвала Шевченківського районного суду Харківської області від 28 липня 2016 року підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2.ч.2 ст. 307, п.3 ч.1 ст. 312, ст.ст. 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» - задовольнити .

Ухвалу Шевченківського районного суду Харківської області від 28 липня 2016 року - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження по справі.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: