Постановление суда № 60150848, 30.08.2016, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ЗУСТРІЧНОЇ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

"30" серпня 2016 р.

№ 01-39/903/461/16

Суддя господарського суду Слободян О.Г., розглянувши матеріали зустрічного позову приватного підприємства “ДЕНК-ТПР”

до відкритого акціонерного товариства “Оснастка”

про витребування майна

встановила: 29.06.2016р. позивач – ВАТ “Оснастка” звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача – ПП “ДЕНК-ТПР” 101865грн. 30коп., з них 91315грн. 56коп. заборгованість по орендній платі , 4688грн. 28коп. - 30% річних, 5861грн. 46коп. пені на підставі договору оренди приміщення №10-31/15 від 01.12.2015р.

29.08.2016р. на адресу суду від відповідача- ПП “ДЕНК-ТПР” надійшла зустрічна позовна заява (вх. №01-47/658/16), в якій він просить витребувати у позивача- ВАТ “Оснастка” перераховане індивідуально визначене майно, що знаходиться в орендованому приміщенні.

Згідно ст. 60 ГПК України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

В даному випадку зустрічна позовна заява не може бути прийнята господарським судом Волинської області, оскільки не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (згідно із ст. 44-49 ГПК України).

Підпунктом 1 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено в розмірі 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становить 1 розмір мінімальної заробітної плати (підпункт 2 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір")

Відповідно до п. 1 ст. 4 цього ж Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2016 рік мінімальна заробітна плата в Україні станом на 01.01.2016 р. становить 1 378грн.

Як роз'яснив пленум Вищого господарського суду України в п.п. 2.2.1. п. 2.2. постанови від 21 лютого 2013 року N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача.

Проте, до зустрічної позовної заяви відповідачем не додано документів, які б підтверджували вартість витребуваного рухомого майна, згідно якого встановлювалась сума судового збору та не зазначено ціни позову.

Отже позивач всупереч вимог ГПК України не долучив до позовної заяви доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

Відповідно п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Крім цього відповідачем у зустрічній позовній заяві не обгрунтовано та не підтверджено належними доказами, що витребуване майно знаходиться у володінні позивача.

Відповідач посилається на те, що позивач створює йому перешкоди у вивезенні майна з орендованого приміщення та передачі цього приміщення з оренди. При цьому предметом зустрічного позову зазначає витребування індивідуально визначеного майна у позивача.

Проте відповідач не зазначає в чому саме полягає володіння майном та не надає доказів щодо володіння позивачем майном відповідача.

Згідно п. 3 ст. 63 ГПК суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Суд також звертає увагу заявника на те, що додані ним до заяви документи не завірені в порядку, визначеному п. 5.27 Національного стандарту України "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003”, згідно з яким відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Допущені порушення є підставою для повернення даної позовної заяви без розгляду, що не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після їх усунення.

Керуючись п.п. 3, 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, -

ухвалив:

Зустрічну позовну заяву приватного підприємства “ДЕНК-ТПР” на 6-ти аркушах та додатками на 60-ти аркушах (в т.ч. квитанцію про сплату судового збору №0.0.608027803.1 від 29.08.2016р. ) повернути позивачу без розгляду.

Суддя О. Г. Слободян