Постановление суда № 60132310, 31.08.2016, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/4834/13-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2016 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л.,

при секретарі Кондра Ю.Ю.,

за участю

відповідача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 про виділ частки із спільної часткової власності, третя особа ОСОБА_7, Приватне підприємство Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор», -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Київського районного суду м. Полтави знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 про виділ частки із спільної часткової власності.

В своїй позовній заяві позивач ОСОБА_4, посилаючись на норми ст. 364 ЦК України, просить суд виділити їй в натурі у власність частину житлового будинку Б-1 по пров. Глінки, 19 в м. Полтаві, а також нежитлові приміщення, що складає 19/50 частин домоволодіння.

В судові засідання 11 серпня 2016 року та 31 серпня 2016 року позивач ОСОБА_4 та її представники не зявилися, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

При цьому як позивач, так і представники позивача, не зявляючись в судові засідання, заяв про розгляд справи за їх відсутності не подавали, натомість, в поданій до суду 31 серпня 2016 року заяві представник позивача ОСОБА_8 просила суд визнати причину її неявки в судове засідання поважною та відкласти розгляд справи на іншу дату і час.

Разом з тим, виключний перелік правових підстав для відкладення розгляду справи передбачено ст. 169 ЦПК України, при цьому нормою частини 1 зазначеної статті визначено можливість відкладення судом розгляду справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу.

Жодна із підстав, визначених частиною 1 ст. 169 ЦПК України для відкладення розгляду даної справи відсутня.

Відповідно до ч. 3 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.

Зі змісту норми процесуального закону вбачається, що суд залишає заяву без розгляду у разі повторної неявки позивача в судове засідання незалежно від причин за умови, що від нього не надходило заяв про розгляд справи без його участі.

Як позивач, так і представники позивача до суду заяв з проханням розглядати справу без їх участі не подавали.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України також передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не зявився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

За таких обставин, враховуючи, що позивач, будучи повідомлена про розгляд справи, повторно не зявилася в судове засідання і від неї не надходило заяв про розгляд справи за її відсутності, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 про виділ частки із спільної часткової власності підлягає залишенню без розгляду.

У звязку з залишенням позовної заяви без розгляду, клопотання представника позивача щодо виклику в судове засідання експерта також підлягає залишенню без задоволення.

При вирішенні питання про залишення позовної заяви ОСОБА_4 без розгляду судом враховується та обставина, що позивач хоча і проживає за межами міста Полтави, на що посилається представник в поданій до суду 31 серпня 2016 року заяві, але уповноважила представляти її інтереси в суді декількох представників, жоден із яких до суду за викликом не зявився.

Позивач ОСОБА_4 також не була позбавлена можливості звернути суду з заявою про розгляд справи без її участі, але своїм правом не скористалася.

При цьому Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі №6-24063ск15 вказав на те, що причини повторної неявки позивача до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону (ч. 3 ст. 169 ЦПК України) направлене на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які зявляються до суду.

Одночасно в судовому засідання 31 серпня 2016 року заявлено клопотання про компенсацію відповідачу ОСОБА_1 витрат на правову допомогу.

Вирішуючи дане питання суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 3 ст. 89 ЦПК України в випадках закриття провадження у справі, а також у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Відповідачем ОСОБА_1 на обґрунтування заяви про стягнення з позивача судових витрат, надано суду квитанції про сплату витрат на правову допомогу, в тому числі квитанцію від 11 серпня 2016 року та акт.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Витрати на правову допомогу згідно з ч. 2, ч. 3 ст. 79 ЦПК України належать до витрат, повязаних з розглядом справи, є видом судових витрат.

На підтвердження обставин отримання відповідачем ОСОБА_1 відповідної правової допомоги суду надані договір про надання правової допомоги, ордер на надання правої допомоги, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, квитанції, тобто, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із надання правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Всього відповідачем понесені витрати на правову допомогу в сумі 10500 грн. (том 1 а.с. 189, том 2 а.с. 64, 130, том. 3 а.с. 3, квитанція від 11 серпня 2016 року).

Відповідачем ОСОБА_1 на підтвердження обставин понесення відповідних витрат на правову допомогу в зазначеному розмірі надано належні та допустимі докази, такі витрати здійснені в межах граничних розмірів, вони обґрунтовані тривалістю розгляду справи, тому суд приходить до висновку, що понесені відповідачем витрати, пов'язані з розглядом даної цивільної справи, підлягають компенсації за рахунок позивача ОСОБА_4

А про необґрунтованість дій позивача в даній справі свідчить її неодноразова неявка в судове засідання при відсутності заяви про розгляд справи без її участі.

Тому в силу норм ч. 3 ст. 89 ЦПК України з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 підлягають стягнення судові витрати в розмірі 10500 грн.

Керуючись ч. 3 ст. 169, п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання про виклик експерта в судове засідання залишити без задоволення.

Позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 про виділ частки із спільної часткової власності залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 10500 грн.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів.

Головуючий /підпис/ ОСОБА_9

Суддя Н.Л.Яковенко

31.08.2016