Решение № 6004908, 28.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 42/36628.07.09 За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”

до Комунального підприємства житлового господарства Голосіївського району м. Києва

про стягнення боргу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобовязання, ціна позову 130048,54 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Радзівіло Т.О.,

від відповідача Росторгуєв О.М.

СУТЬ СПОРУ:

у червні 2009 року Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” звернулася в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що всупереч умов укладеного між ним та відповідачем договору № 153-2105-3 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 1 березня 2001 р. останній не в повному обсязі оплатив спожиту протягом 1 травня 2006-1 травня 2009 років теплову енергію, заборгувавши станом 1 травня 2009 р. 103096,28 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 23262,37 грн., три проценти річних з простроченої суми 3689,89 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилався на те, що будинок, до якого позивачем здійснювалося постачання теплової енергії за спірним договором, на підставі рішень Голосіївської районної у м. Києві ради №№ 11/21 від 30 січня 2003 р. та 30/07 від 25 листопада 2004 р. був переданий в управління спочатку Комунальному підприємству “Голосіїво-житло”, а з 25 листопада 2004 р. Комунальному підприємству “ЖЕО-105”, яке виділилося з Комунального підприємства “Голосіїво-житло”. Тому вважав, що обовязок по оплаті поставленої до цього будинку теплової енергії у нього відсутній.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 1 березня 2001 р. між сторонами по справі укладено договір № 153-2105-3 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого позивач зобовязався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води для потреб опалення та гарячого водопостачання до належного відповідачу будинку по вул. Володимирській, 76 у м. Києві в обсязі 686 Гкал/рік, а відповідач щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, забезпечувати оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ, до 25 числа поточного місяця сплачувати вартість теплової енергії, використаної орендарями.

Порядок визначення обсягів споживання теплової енергії згідно п. 8 додатку № 2 до договору встановлено розрахунковим способом.

Строк дії договору відповідно до п. 4 договору встановлений з дня підписання до 31 грудня 2001 р. та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до його закінчення не буде заявлено письмово однією із сторін про його припинення. Доказів припинення договору у встановленому порядку суду не надано.

Поясненнями позивача, частково відповідача, поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі даних особових карток (табуляграм) споживання теплової енергії за травень 2006-квітень 2009 років, стверджується факт постачання позивачем відповідачу теплової енергії за договором вартістю 150378,27 грн., а також оплати останнім спожитої теплової енергії у розмірі 47281,99 грн.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобовязання по оплаті за договором, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 622, 625 ЦК України підлягає стягненню 103096,28 грн. боргу (150378,27-47281,99), 23262,37 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 3689,89 грн. три проценти річних з простроченої суми.

Доводи відповідача щодо покладення відповідальності по оплаті теплової енергії, спожитої у спірний період, на Комунальне підприємство “Голосіїво-житло” та його правонаступника Комунальне підприємство “ЖЕО-105” є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та встановлених по справі обставинах, що постачання теплової енергії до будинку по вул. Володимирській, 76 у м. Києві проводилося на підставі спірного договору від 1 березня 2001 р. відповідачу. Як встановлено судом Комунальне підприємство “ЖЕО-105” одержувала теплову енергію від позивача на підставі договору доручення від 15 жовтня 2005 р., укладеного з відповідачем. Оскільки в силу вимог глави 68 ЦК України у звязку з виконанням повіреним доручення права і обовязки перед третіми особами набуває довіритель, підстав для покладення обовязку по оплаті теплової енергії на Комунальне підприємство “ЖЕО-105” немає.

Оскільки позов задоволено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства житлового господарства Голосіївського району м. Києва (03039, м. Київ, пр.-т 40-річчя Жовтня, 17-Б, код 03366575) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І Франка, 5, код 00131305) 103096,28 грн. боргу, 23262,37 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 3689,89 грн. три проценти річних з простроченої суми, 1300,49 грн. витрат по оплаті державного мита, 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар