Приговор № 6003409, 11.08.2009, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа №1-91/09

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2009 року Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Савранського О.А.

за участю - секретаря Порпленко Л.Є.

прокурора - старшого помічника Шевченківського транспортного прокурора, юриста першого класу ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Корсуні-Шевченківському кримінальну справу по обвинуваченню:

- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, жительки м. Корсуня-Шевченківського Черкаської області вул. Чайковського, буд.52, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженої, утриманців не має, не працюючої, невійськовозобов’язаної, не судимої, обраний запобіжний захід – підписка про невиїзд

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.358 і ч.3 ст.358 КК України, суд

ВСТАНОВИВ:

Підсудна ОСОБА_2 у невстановлений досудовим слідством день та час, в травні 2003 року, перебуваючи на оптовому базарі, що розташований біля залізничного вокзалу ст. Київ-пасажирський в м. Києві, з метою отримання підробленого пенсійного посвідчення для безкоштовного проїзду в приміському залізничному транспорті, за попередньою змовою з невстановленою досудовим слідством особою, передала їй свою фотокартку та анкетні дані. Через тиждень, перебуваючи на тому ж місці, зустрілась з цією особою і отримала від неї пенсійне посвідчення своє на ім’я та відтисками печаток Пенсійного Фонду України в Корсунь-Шевченківському району Черкаської області, за що заплатила даній особі 50 грн. .

Вона же, 10 березня 2009 року,близько, 7 год., слідуючи в електропоїзді № 6341 сполученням ст. Цвіткове - ст. Миронівна, на залізничному перегоні ст. Корсунь – ст. Сотники Одеської залізниці, що являється адміністративною територією Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, з метою безкоштовного проїзду, пред’явила провіднику вищевказаного електропоїзда завідомо підроблене пенсійне посвідчення № 113212 на ім’я ОСОБА_2, за що отримала квиток для безкоштовного проїзду № 038792, після чого була одразу затримана працівниками міліції, які в неї виявили та вилучили підроблене посвідчення.

Допитана під час досудового слідства і в суді підсудна ОСОБА_2 вину свою в пред’явленому їй обвинуваченні визнала повністю, щиро розкаялася і показала, що підтримує показання, які давала на досудовому слідстві про те, що постійно їздила в м. Київ з хворим сином-інвалідом. Один раз, в 2003 році, в електропоїзді їй порекомендували звернутися до особи, яка продає на ринку бланки, для отримання підробленого пенсійного посвідчення з метою пільгового проїзду і, таким чином, економити кошти на проїзд. Будучи на залізничному вокзалі в м. Києві, вона підійшла до цією людини і домовилася з ним про виготовлення підробленого пенсійного посвідчення, дала свою фотокартку і домовилась зустрітися через тиждень. Через тиждень він дав їй пенсійне посвідчення на її ім’я, а вона йому за це 50 грн.. Але дане посвідчення не використовувала до 10 березня 2009 року. В цей день вона сіла в електропоїзд на ст. Корсунь, щоб доїхати до ст. Миронівка. В електропоїзді до неї підійшли провідники, вона їм пред’явила посвідчення і придбала пільговий квиток. Після цього, до неї підійшли працівники міліції, які виявили підроблене пенсійне посвідчення.

Вину свою підсудна ОСОБА_2 визнає повністю, щиро кається у вчиненому і просить слухати справу у спрощеному порядку, суть якого як і порядок оскарження при такому розгляді справи, йому роз’яснені і зрозумілі, а саме, що при не дослідженні доказів стосовно тих обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються, підсудний і інші учасники розгляду справи позбавляються права оспорювати ці фактичні обставини та розмір цивільного позову у апеляційному порядку. Вона правильно розуміє зміст цих обставин, її позиція добровільна та істинна. Прокурор також не заперечує проти такого розгляду справи.

Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази, які досліджені в суді в порядку, передбаченому ч.3 ст.299 КПК України, суд вважає, що пред’явлене підсудній ОСОБА_2 обвинувачення повністю доказане.

Дії підсудної ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.2 ст.358 КК України як підроблення посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи і яке надає право або звільняє від обов’язків, з метою використання його підроблювачем за попередньою змовою групою осіб та за ч.3 ст.358 КК України як використання завідомо підробленого документа.

При призначенні покарання підсудній ОСОБА_2 суд враховує: ступінь тяжкості вчинених нею злочинів, які класифікуються як злочини середньої і невеликої тяжкості; позитивну характеристику з місця проживання.

Обставинами, які пом’якшують покарання підсудній ОСОБА_2 суд визнає: щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання підсудній ОСОБА_2 суд не вбачає.

З врахуванням всіх цих обставин, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудної ОСОБА_2 можливе за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, звільнивши її від відбування з випробуванням, призначивши іспитовий строк, як необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів та поклавши на неї обов’язки, передбачені п.2,3,4 ч.1 ст.76 КК України.

Суд стягує з підсудної ОСОБА_2 на користь НДЄКЦ при УМВС України в Черкаській області судові витрати по справі в сумі 826 грн. 32 коп. за проведення дослідження і судово-технічної та почеркознавчої експертиз.

Речові докази: підроблене пенсійне посвідчення № 113212 на ім’я ОСОБА_2 і квиток для безкоштовного проїзду № 038792, які знаходяться в матеріалах кримінальної справи – залишаються в справі.

Цивільний позов не пред’явлений.

Арешт на майно не накладався.

Підсудна під час досудового слідства під вартою не утримувалася.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ :

Визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК України.

Призначити засудженій ОСОБА_2 за ч.2 ст.358 КК України з урахуванням ст.61 цього Кодексу покарання у виді обмеження волі на строк два роки та ч.3 ст.358 КК України з урахуванням ст.61 цього Кодексу покарання у виді обмеження волі на строк один рік.

На підставі ч.ч.1,2 ст.70 КК України за сукупністю злочинів засудженій ОСОБА_2 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання у виді обмеження волі на строк два роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_2 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням, з іспитовим строком на один рік, який рахувати з моменту проголошення вироку.

На підставі п.2,3,4 ч. 1 ст.76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_2 такі обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід засудженій ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.

Стягнути з засудженої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, жительки м. Корсуня-Шевченківського Черкаської області вул. Чайковського, буд.52, не працюючої, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (інші дані про особу суду невідомі) на користь НДЄКЦ при УМВС України в Черкаській області код 25574009 на рахунок 35223003000037 банк одержувача УДК в Черкаській області МФО 854018 судові витрати в сумі в сумі 826 грн. 32 коп. за проведення дослідження і судово-технічної та почеркознавчої експертиз.

Речові докази: підроблене пенсійне посвідчення № 113212 на ім’я ОСОБА_2 і квиток для безкоштовного проїзду № 038792, які знаходяться в матеріалах кримінальної справи – залишити в справі.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий –підпис