Решение № 6002821, 07.08.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

----------------------------------------------------------------------------------------------------------- РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2009 р. Справа № 02/1304

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Давиденко В.Г., за участю представників:

позивача: Анастасєва Л.В. - за довіреністю, відповідача: не зявився, третя особа: не зявився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" в особі регіонального відділення "ОТП Банк" в м. Черкаси

до товариства з обмеженою відповідальністю "Фокском",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2,

про звернення стягнення 466 375 грн. 90 коп. на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки будівлю складу, що належить відповідачу на праві власності та була передана відповідачем в іпотеку відповідно до договору іпотеки № РМ-SMEF01/005/2007 від 18 грудня 2008 року, для погашення загальної заборгованості позичальника ОСОБА_2 по кредитному договору №СМ-SMEF01/005/2007 від 18.12.2007р. в сумі 466375,90 грн., в тому числі 431427 грн. 30 коп. (еквівалент 56 029,52 дол. США) заборгованості по кредиту, 29156 грн. 20 коп. (еквівалент 3786,52 дол. США) боргу за відсотками, 5792 грн. 40 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту і несвоєчасну сплату відсотків, та понесених позивачем судових витрат. Також позивач просить застосувати спосіб реалізації предмету іпотеки - шляхом продажу позивачем із застосуванням процедури продажу, передбаченої ст. 38 Закону України «Про іпотеку», а саме з правом укладання договору купівлі-продажу з іншою будь-якою особою-покупцем та з наданням банку всіх повноважень продавця, необхідних для здійснення такого продажу, за ціною та в порядку, як це вказано в договорі іпотеки або на підставі оцінки майна незалежним субєктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Заявою від 12.06.2009 № 04/1706 позивач збільшив розмір позовних вимог в частині заявленої суми до стягнення та просить суд звернути на предмет іпотеки стягнення заборгованості ОСОБА_2 перед позивачем по кредитному договору станом на 25.05.2009 в сумі 476807 грн. 41 коп., в тому числі 431 427 грн. 30 коп. (що складає еквівалент 56 029,52 дол. США) заборгованості по кредиту, 29 156 грн. 20 коп. (еквівалент 3 786,52 дол. США) боргу за відсотками, 5792 грн. 40 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту і несвоєчасну сплату відсотків, та понесених позивачем судових витрат. У судовому засіданні 18.06.2009 представник позивача повідомила про допущення опечатки в сумі позову та просила вважати заявленою до стягнення за рахунок предмету іпотеки суму заборгованості ОСОБА_2 перед позивачем по вказаному в позовній заяві кредитному договору станом на 25.05.2009 в сумі 476807 грн. 41 коп., в тому числі 426 720 грн. 82 коп. (еквівалент 56 029,52 дол. США) заборгованості по кредиту, 44 295 грн. 19 коп. (еквівалент 5816,07 дол. США) боргу за відсотками, 5791 грн. 40 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту і несвоєчасну сплату відсотків, та понесених позивачем судових витрат. Письмово ця сума заборгованості третьої особи вказана у заяві від 18.06.2009 № 04/1759.

У судовому засіданні 18.06.2009 представник відповідача директор ТОВ "Фокском" не заперечив факт укладення договору іпотеки для забезпечення виконання позичальником ОСОБА_2 своїх зобовязань перед банком, який обіцяв своєчасно сплачувати кошти банку, в той період планувалося співробітництво із ним, однак, змінилися обставини, ОСОБА_2 не може погашати борг перед банком.

26 червня 2009 року від відповідача надійшов відзив на позов (а.с. 94), у якому відповідач повністю заперечив проти позовних вимог та просив залишити позовні вимоги без розгляду в звязку з відсутністю достатніх документів для розгляду справи по суті, зокрема, позивачем не подано доказів згоди дружини третьої особи на отримання кредиту за кредитним договором, не подано доказів надання згоди дружин засновників відповідача на майнову поруку, не подано договору оренди земельної ділянки, на якій розміщено предмет іпотеки, без наявності яких є підстави вважати кредитний договір недійсним (неукладеним); не надано доказів про відплатність договору іпотеки, а відсутність факту оплатності договору є підставою для визнання його неукладеним; суду не надано договір страхування ризиків та не залучено в якості третьої особи Страховика для встановлення факту, чи не є предмет позову страховим випадком.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги відповідно до заяви від 18.06.2009, просила задовольнити позов та прийняти рішення у даному судовому засіданні, оскільки невиконання договірних зобовязань та несплата протягом більше року процентів за користування кредитом і сум кредиту завдає позивачу збитків в звязку з необхідністю нарахування процентів відповідно до умов кредитного договору і їх оподаткуванням, але фактичним неотриманням від позичальника (чи Іпотекодержателя, який має право сплатити кошти за позичальника та зберегти своє майно). У Запереченнях (а.с. 101-102, 122-123) на відзив відповідача та у судових засіданнях представники позивача пояснили, що доводи відповідача є безпідставними та необґрунтованими, оскільки згоди дружин позичальника та засновників підприємства-відповідача на отримання кредиту і передання майна в іпотеку законом не потребується, згідно ст. 18 Закону України “Про іпотеку” відоплатність договору іпотеки не входить до істотних умов договору іпотеки, 17.12.2007 року відповідач уклав договір добровільного страхування майна юридичних осіб із ТОВ “Альянс Україна”, відповідно до якого невиконання позичальником своїх зобовязань за кредитним договором не відноситься до страхових випадків, в звязку з чим залучати страховика в якості третьої особи є недоцільним та безпідставним; виходячи із припису статті 6 ЗУ “Про іпотеку” відсутність договору оренди земельної ділянки, на якій розміщений предмет іпотеки, не впливає на дійсність договору іпотеки.

Третя особа ОСОБА_2 - належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, ухвали суду отримані, однак, у судові засідання, в тому числі 07.08.2009, не зявився, про причини неявки суду не повідомив. Суд вважає, що неявка третьої особи у судове засідання не перешкоджає розгляду справи та вважає можливим розглянути справу за його відсутності.

Відповідачу надіслані ухвали суду за двома відомими суду адресами, в тому числі за адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, тобто, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. Однак, представник відповідача у судове засідання 07.08.2009 не зявився, про причини неявки суду не повідомив. Суд вважає, що неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи та вважає можливим розглянути справу за його відсутності.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представників позивача та відповідача у судових засіданнях, суд встановив наступне.

Позивач у справі - Закрите акціонерне товариство "ОТП Банк" замінене його правонаступником Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" ухвалою господарського суду Черкаської області від 07 серпня 2009 року на підставі клопотання позивача від 06.08.2009 року та доданих до клопотання документів на підтвердження зміни назви Закрите акціонерне товариство "ОТП Банк" на Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" з метою приведення Статуту у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства».

Із матеріалів справи вбачається, що Закрите акціонерне товариство "ОТП Банк" в особі керуючого відділенням “Університетське” філії Банку в м. Черкаси Ткаченко Г.В. та бухгалтера-експерта відділення ОСОБА_5, які діють спільно на підставі Статуту Банку та нотаріально посвідчених довіреностей (Банк за договором, позивач у справі) і громадянин України ОСОБА_2 (позичальник за договором, третя особа у справі) уклали кредитний договір №СМ-SMEF01/005/2007 від 18.12.2007р., відповідно до якого позивач зобовязався надати позичальнику кредит в сумі 60 000 доларів США на споживчі цілі, а позичальник зобовязався прийняти кредит, належним чином використати і повернути Банку суму отриманого кредиту відповідно до підписаного сторонами графіка, але не пізніше 18 грудня 2017 року, сплатити проценти та інші передбачені договором платежі у порядку і на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до Графіка повернення кредиту та сплати процентів, що є Додатком №1 до кредитного договору (а.с. 19), позичальник зобовязався сплачувати щомісяця, у визначені в графіку дати, по 500 доларів США та сплачувати вказані у графіку суми процентів за користування кредитом.

Відповідно до пункту 3 кредитного договору сторони домовились, що для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись Плаваюча процентна ставка, що розраховується як FIDR + Фіксований відсоток з розрахунку Річної бази нарахування процентів (пункт 1.4.1.2). За умовою пункту 1.4.1.3. кредитного договору плаваюча процентна ставка по кредиту підлягає коригуванню протягом дії цього договору щоразу після перебігу кожного 12-го календарного місяця починаючи з дати укладання договору, якщо інше не передбачено договором, вперше плаваюча процентна ставка підлягає коригуванню після перебігу 11-го календарного місяця (п. 1.4.1.3.1.). В пункті 1.4.1.3.2. вказано порядок фіксування плаваючої процентної ставки та зазначено, що сторони висловлюють свою цілковиту згоду вказаної зміни плаваючої процентної ставки, стосовно всієї непогашеної суми кредиту, без укладення будь-яких додаткових договорів до кредитного договору. Конкретні дати сплати процентів вказані у підписаному позичальником Графіку погашення кредиту та процентів (Додаток № 1 до кредитного договору).

Відповідно до кредитного договору та до його заяви від 18 грудня 2007 року позичальник ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 60 000 доларів США шляхом перерахування кредитних коштів на його рахунок, вказаний у заяві.

Як вбачається із матеріалів справи, із розрахунків позивача (а.с. 34, 46, 67,68), не спростовано відповідачем і третьою особою, борг ОСОБА_2 по кредиту становить 56 029,52 доларів США, що складає еквівалент 426 720,82 гривень по офіційному курсу НБУ 7, 616 грн. за 1 долар США на момент подання позову (а.с. 48), борг по процентах становить 5816,07 доларів США, що складає еквівалент 44 295,19 гривень. Розрахунки заборгованості позичальника по кредиту та процентах виконані вірно. Позивачем надано суду докази правомірності встановлення процентної ставки 15,9% із 01.12.2008 року (а.с. 91-92). Ні відповідач, ні позичальник за кредитним договором не спростували встановлені факти, не заперечили доводи позивача щодо наявності та розміру заборгованості, не подали суду доказів проведення розрахунку із позивачем в повному обсязі відповідно до умов кредитного договору.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач вимагає дострокового повернення всієї суми кредиту в звязку з порушенням позичальником своїх зобовязань за кредитним договором щодо щомісячної сплати кредиту і процентів та допущення ним прострочення сплати із липня 2008 року.

Це відповідає праву позивача, встановленому в п.1.9.1. кредитного договору та в статті 1050 Цивільного кодексу України, в частині 2 якої вказано, що якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів. Відповідно до частини 2 статті 1054 ЦК України положення частини 2 статті 1050 Кодексу застосовуються до відносин за кредитним договором.

Судом встановлено факт порушення позичальником своїх зобовязань щодо повернення частин кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами в установлені договором строки (відповідно до Графіка, що є Додатком № 1 до кредитного договору та є його невідємною частиною), тобто, встановлено наявність фактів, які дали підстави позивачу надати позичальникові вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом (лист від 27.11.2008 року, який був отриманий позичальником 02.12.2008 а.с. 33).

Для забезпечення повного і своєчасного виконання ОСОБА_2 його зобовязань позичальника перед позивачем по кредитному договору, ЗАТ "ОТП Банк" (Іпотекодержатель за договором) в особі керуючого відділенням “Університетське” філії Банку в м. Черкаси Ткаченко Г.В. та бухгалтера-експерта відділення ОСОБА_5 та ТОВ "Фокском" (Іпотекодавець) в особі директора Скорикова О.І. уклали договір іпотеки № РМ-SMEF01/005/2007 від 18 грудня 2008 року, за умовами якого відповідач надав позивачу в іпотеку нерухоме майно будівлю складу (літ. З-І), загальною площею 453,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Фокском".

Договір іпотеки посвідчений нотаріально, накладено заборону відчуження та здійснено реєстрацію іпотеки у Державному реєстрі іпотек в установленому законом порядку. Суду надано копію протоколу № 5 від 13 грудня 2007 року зборів засновників ТОВ "Фокском" (а.с. 44), в якому вказано про прийняте рішення про передачу ЗАТ «ОТП Банк»в іпотеку вказаного майна для забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_2 по кредитному договору та про надання директору товариства Скорикову О.І. повноважень на підписання з банком договору іпотеки.

За умовами вказаного договору іпотека за цим договором забезпечує вимоги Іпотекодержателя щодо сплати боржником (позичальником ОСОБА_2) всіх його платіжних зобовязань за кредитним договором №СМ-SMEF01/005/2007 від 18.12.2007р. у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в кредитному договорі, з усіма змінами і доповненнями до нього, укладеними протягом терміну його дії, а саме: повернення кредиту та сплату процентів в установлених сумах та строки з усіма передбаченими договором змінами, сплату пені за прострочення повернення кредиту, процентів, штрафів, відшкодування збитків, витрат та будь-яких інших штрафів, комісій, викликаних порушенням кредитного договору.

В пункті 2.1.5.1. договору іпотеки вказано, що в разі зміни розміру боргових зобовязань після укладення цього договору, такі боргові зобовязання забезпечуються в їх повному розмірі.

Суду не подано доказів наявності інших кредиторів, які мали б права на отримання задоволення своїх вимог за рахунок цього ж предмету іпотеки.

Як встановлено судом, позивач надав відповідачеві та третій особі вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом у листі від 27.11.2008 року, який був отриманий відповідачем 27.11.2008, а третьою особою - 02.12.2008 (а.с. 33).

Відповідно до пункту 6.2. договору іпотеки Іпотекодержатель має право задовольнити із вартості предмета іпотеки всі фактичні вимоги позивача негайно після виникнення будь-якої із вказаних обставин (іпотечні випадки), в тому числі у разі несплати Боржником Іпотекодержателю будь-якої суми у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в кредитному договорі.

Договором іпотеки не обмежене право Іпотекодержателя звернутися до суду із вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення його вимог по кредитному договору в повному обємі.

Згідно частини 3 статті 33 Закону України «Про іпотеку»звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Право позивача на предявлення вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки ґрунтується на умовах договору іпотеки, кредитному договорі, підтверджене матеріалами справи, витікає із доказів та розрахунків позивача, не заперечене відповідачем чи третьою особою. Суд вважає обґрунтованими доводи позивача про нанесення йому збитків в результаті несплати позичальником процентів за користування кредитом, тому суд не вважає за можливе застосувати частину 3 статті 39 Закону України «Про іпотеку».

За приписом статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, що визначає свободу договору, яка відноситься до загальних засад цивільного законодавства. Оскільки відповідачем укладено договір іпотеки із позивачем, надано в іпотеку належне йому майно, не спростовано факти отримання кредиту та наявності заборгованості позичальника перед банком, тому відповідач зобовязаний дотримуватися умов договору іпотеки, а позивач має право предявляти вимоги, які витікають із нього та із кредитного договору. Спосіб захисту порушеного права обирає позивач, який має право стягнути борг по кредитному договору із позичальника чи звернути стягнення суми боргу та всіх нарахувань за рахунок предмета іпотеки.

Вимога позивача про звернення стягнення за рахунок предмета іпотеки пені за порушення термінів повернення кредиту і процентів підлягає до часткового задоволення в сумі 306 грн. 07 коп., виходячи із наступного.

В пункті 4.1. кредитного договору вказано, що за порушення прийнятих на себе зобовязань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначені цим договором строки, Позичальник зобовязаний сплатити Банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання, за кожний день прострочки. Однак, в статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, який діє на даний час без змін, встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Тому, враховуючи вказану норму Закону, пеня підлягає до стягнення частково, в сумі 306 грн. 07 коп., за прострочення сплати кредиту та процентів з 18.08.2008 по 28.10.2008 (в межах заявленого позивачем періоду, що не перевищує встановлений статтею 258 ЦК України річний строк для предявлення вимоги про стягнення пен і та з урахуванням застосованого позивачем курсу НБУ).

Виходячи із викладеного, суд вважає обгрунтованою і законною вимогу позивача про стягнення за рахунок переданого відповідачем в іпотеку майна відповідно до договору іпотеки боргу третьої особи (позичальника) по кредиту в сумі 426 720,82 гривень боргу по процентах в сумі 44 295,19 гривень., 306 грн. 07 коп. пені. Обґрунтованою та законною є вимога позивача про відшкодування за рахунок предмета іпотеки понесених позивачем судових витрат, однак, належна до відшкодування сума витрат на сплату державного мита складає 4713 грн. 22 коп. та 308 грн. 90 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, виходячи із часткового задоволення вимоги позивача про стягнення пені.

Суд вважає також обґрунтованою вимогу позивача про надання йому права на укладення договору купівлі-продажу майна з іншою будь-якою особою-покупцем та з наданням позивачу всіх повноважень продавця, необхідних для здійснення такого продажу, за ціною, визначеною на підставі оцінки майна незалежним субєктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. Дана вимога відповідає праву кредитора іпотекодержателя, встановленому Законом України «Про іпотеку», викликана відсутністю домовленості між позивачем та відповідачем і зможе забезпечити реальне виконання рішення суду та реальне погашення заборгованості по вказаному кредитному договору.

Заперечення відповідача у відзиві на позов проти вимог позивача суд вважає безпідставними та необґрунтованими, виходячи із наступного.

Ні законом, ні статутом відповідача не вимагається отримання згоди дружин засновників юридичної особи на укладення договорів, в тому числі договору іпотеки; згода дружини ОСОБА_2 на отримання кредиту надана позивачем до справи; із договору добровільного страхування майна юридичних осіб від 17.12.2007 року вбачається, що невиконання позичальником своїх зобовязань за кредитним договором не відноситься до страхових випадків і суду не вказано достатніх законних підстав для залучення страховина до участі у справу.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "Фокском" (18018, м. Черкаси, вул. Громова, 146/19, ідентифікаційний код 33283229) на користь Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" в особі регіонального відділення АТ "ОТП Банк" в м. Черкаси (18000, м. Черкаси, вул. Лазарєва, 6, ідентифікаційний код 33631010) борг по кредиту в сумі 426 720 грн. 82 коп., 44 295 грн. 19 коп. боргу за відсотками, 306 грн. 07 коп. пені, 4713 грн. 22 коп. витрат на сплату державного мита, 308 грн. 90 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: будівлю складу (літ. З-І), загальною площею 453,3 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Громова, буд. 146/19, м. Черкаси, Черкаська область та належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Фокском".

3. Надати Публічному акціонерному товариству "ОТП Банк" в особі регіонального відділення "ОТП Банк" в м. Черкаси право продажу предмета іпотеки - будівлі складу (літ. З-І) загальною площею 453,3 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Громова, буд. 146/19, м. Черкаси, з правом укладання договору купівлі-продажу з іншою будь-якою особою-покупцем та з наданням Позивачу всіх повноважень продавця (в тому числі, але не виключно: отримання дублікатів правовстановлюючих документів на квартиру, здійснення будь-яких платежів за продавця, отримувати будь-які документи, довідки, витяги з реєстру прав на нерухоме майно в органах БТІ, ВРЖЕУ, нотаріату тощо), необхідних для здійснення такого продажу, на підставі оцінки майна незалежним субєктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя А.Д.Пащенко

Рішення підписане суддею 14.08.2009 року