Постановление суда № 59956310, 18.08.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4247/16

Головуючий у першій інстанції Шевчук Ю. В.

Доповідач Гончаренко В. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.08.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі головуючого Гончаренко В.М.

суддів Короткова В.Д., Калараш А.А.,

з участю секретаря Лопотана В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на ухвалу Білгород-Днісровського міськрайонного суду Одеської області від 23 листопада 2015 року,-

встановила:

04.09.2015 року позивач ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Білгород-Днісровського міськрайонного суду Одеської області від 23 листопада 2015 року провадження у справі закрито в частині стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2, в якій також зазначено, що в частині стягнення з заборгованості з ОСОБА_3 розгляд справи продовжити.

Вважаючи ухвалу суду незаконною та такою, що підлягає скасуванню, 29.03.2016 року представник ПАТ «УкрСиббанк» надав до суду апеляційну скаргу про її часткове скасування.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність i обґрунтованість ухвали суду першої iнстанцiї та доводiв апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Закриваючи провадження у справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції керувався тим, що рішенням Київського районного суду м. Одеси від 16.05.2014 року стягнуто заборгованість з ОСОБА_2 за кредитним договором шляхом стягнення звернення на предмет іпотеки, а тому підлягає закриттю провадження по даній справі у відношенні ОСОБА_2, так як ухвалено вже рішення з приводу спору між тими самими сторонами, про ой самий предмет і з тих самих підстав.

Колегія суддів не може погодитись з такою думкою суду першої інстанції та вважає її помилковою з наступних підстав.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрало законної сили рішення суду ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Зі змісту зазначеної норми діючого цивільного процесуального законодавства випливає, що закриття провадження у справі з підстав, передбачених п.2 ч.І ст. 205 ЦПК України можливе лише за умови, що рішення, яке набрало законної сили є тотожним до позову, який розглядається, тобто повністю збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Нетотожність хоча б одного елементу не перешкоджає заінтересованим особам звернутися до суду з позовом і не дає суду підстав закривати провадження у справі.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, грунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 223 ЦПК після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги, з тих же підстав, або оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.

Закриття провадження у справі у цьому разі можливе лише за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним до позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Нетотожність хоча б одного елементу не перешкоджає заінтересованим особам звернутися до суду з позовом і не дає суду підстав вікривати провадження у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «УкрСиббанк» звертався до суду з позовом ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором № 504368000 від 26.12.2005 року.

Заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги, що рішення Київського районного суду м. Одеси від 16.05.2014 року, яким позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» задоволено і яким стягнуто заборгованість за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, виконане так і не було і з моменту його ухвалення, жодних платежів в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № 10604368000 26.12.2005 року, зроблено не було, у зв'язку з чим утворилась нова сума заборгованості, що згідно розрахунку заборгованості при зверненні банком до суду в серпні 2015 року складала вже 29 935,79 доларів США, з яких заборгованість за кредитом - 25 605, 86 доларів США, заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 4 329, 93 доларів США, а також заборгованість по пені, в розмірі 118, 71 грн., з яких пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту - 0 грн. 21 коп.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за відсотками - 118,50 грн.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 р. №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства» при розгляді справ у суді першої інстанції» відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті З ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Зокрема, важливим моментом є те, що у поданій позовній заяві мають бути тотожними сторони, предмет та підстави позову з тією справою, по якій судом приймалося рішення.

Так, не вважаються тотожними спори, які співпадають за предметом і підставою, але пред'явлені із зміненим суб'єктивним складом. Також не вважаються тотожними спори між тими самими сторонами, якщо змінилися предмет або підстава позову. При цьому питання тотожності вирішується не лише за загальними ознаками предмета позову, але й за його конкретним змістом.

Не буде тотожності тоді, коли ні сторони, ні загальний предмет, ні підстави позову не змінилися, але змінився конкретний предмет позову.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що в даній справі змінився конкретний предмет позову, адже рішенням Київського районного суду м. Одеси від 16 травня 2014 року, стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість по кредитному договору № 10604368000 від 26.12.2005 року, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а на даний час Білгород Дністровським міськрайонним судом Одеської області розглядається позовна заява ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому закриття провадження у справі є помилковим. Отже конкретні предмети позову різні, що свідчить про їх нетотожність.

Таким чином, на думку колегії суддів, судом першої інстанції не дотримані норми процесуального права при вирішенні питання про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_2, у зв"язку з чим ухвала суду підлягає скасуванню з направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись п.4 ч.2 ст.307, п.4 ч. 1 ст. 311, п. 2 ч.1 ст.314 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити частково.

Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 листопада 2015 року скасувати, справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.М.Гончаренко

Судді В.Д.Коротков

А.А.Калараш