Постановление суда № 59937747, 13.07.2016, Корецький районний суд Рівненської області

справа № 563/848/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2016 року м. Корець

Суддя Корецького районного суду Рівненської області Кулик Є.В., при вирішенні питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом, в якому просить розірвати укладений між нею і відповідачем ОСОБА_2 шлюб та стягнути з останнього аліменти.

Перевіривши матеріали справи, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано з порушенням вимог ст.119 ЦПК України виходячи з таких підстав.

В порушення п. 5 і п. 6 ч. 2ст. 119 ЦПК України, у позові не викладено обставин і не зазначено доказів того, у чому конкретно полягає однорідність та позовних вимог про розірвання шлюбу та позовних вимог про стягнення аліментів, які не взаємопов'язані між собою, регулюються різними нормами права і правильність вирішення позовних вимог про розірвання шлюбу не залежить від правильності позовних вимог про стягнення аліментів.

Крім того, строки розгляду позовних вимог про розірвання шлюбу і позовних вимог про стягнення аліментів, є різними.

Спільний розгляд, різних не взаємопов'язаних між собою позовних вимог, може ускладнити вирішення справи.

При цьому, в справах про розірвання шлюбу, передбачена можливість надання сторонам строку для примирення та зупинення, в зв'язку з цим провадження у справі і що в свою чергу не передбачено при розгляді справ про стягнення аліментів, і як наслідок, може призвести до безпідставного затягування розгляду позовних вимог про стягнення аліментів.

За змістом положеньст. 126 ЦПК, вирішення питань про об'єднання і роз'єднання позовних вимог, це виключне право судді або суду, а не позивача.

У порушення ч. 2 ст.118та п. 5 і п. 6 ч. 2 ст.119 ЦПК України, також у позові не викладено обставин і не зазначено доказів того, що в даному конкретному випадку, позовні вимоги про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, пов'язані між собою і їх доцільно розглядати в одному провадженні та чим конкретно це підтверджується.

Разом із даною позовною заявою, позивач подала заяву про відстрочення сплати судового збору щодо позовної вимоги про розірвання шлюбу, однак на підтвердження свого скрутного матеріального стану та неможливості оплати, навіть частково, судового збору - позивачем не надано жодних доказів.

Згідно із ч.1 ст.82 ЦПК України,суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Аналогічне положення містить ст.8 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до розяснень, які містяться в п.29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Проте, позивачем взагалі не надано жодних належних доказів, які підтверджують її майновий стан.

А тому, в задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору необхідно відмовити.

Згідно ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана про розірвання шлюбу - становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (що на день подачі заяви становить 551,20 грн.). Натомість позивачем судовий збір не сплачений.

А тому, позивачу необхідно сплатити судовий збір за ставками, встановленими для подання позовної заяви немайнового характеру, визначені ст.4 Закону України «Про судовий збір». Також позивачу потрібно надати суду докази того, що в даному конкретному випадку, позовні вимоги про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, пов'язані між собою і їх доцільно розглядати в одному провадженні та чим конкретно це підтверджується.

За таких обставин, позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючисьст. 88, 121 ЦПК України, -

у х в а л и в:

В задоволені заяви ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - залишити без руху.

ОСОБА_3 Петрівні п'ятиденний строк, з дня отримання даної ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

В разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, позовну заяву вважати неподаною і повернути позивачу.

Ухвала остаточна, оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя Є.В. Кулик