Постановление суда № 59894037, 22.08.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції Москаленко К.О.

№22-ц/796/10460/2016 Доповідач Кравець В.А.

Справа №757/31606/15-ц

Номер провадження: 06.70/81/2016

У Х В А Л А

22 серпня 2016 року суддя Апеляційного суду м. Києва Кравець В.А., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про повернення судового збору у справі за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 19 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Металіст», Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про зобов'язання здійснити перерахунки за житлово-комунальні послуги,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 19 травня 2016 року у задоволенні позову - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням, 25.06.2016 року позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 07.07.2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом надання суду оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 535 грн. 92 коп.

18.07.2016 року позивач ОСОБА_1 подав суду заяву про усунення недоліків скарги та сплатив визначений ухвалою суду судовий збір у розмірі 535 грн. 92 коп.

12.08.2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про повернення судового збору.

В мотивування заяви зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Тому за подання апеляційної скарги, позов у якій було подано до суду до 1 вересня 2015 року, базою для обчислення судового збору є розмір ставки, яку було сплачено при зверненні до суду з позовом (у даному випадку це 0,00 грн.) і цей розмір не підлягає перерахунку відповідно до нової редакції Закону № 3674-VІ «Про судовий збір», що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові ВСУ від 02.03.2016 р. у справі № 826/19216/15.

Розглянувши справу в межах доводів заяви, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками, продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

При цьому послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє , використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Перелік підстав для звільнення від сплати судового збору та пільг щодо його сплати визначено статтями 3, 5 Закону України «Про судовий збір».

У пункті 7 частини першої статті 5 Закону було передбачено, що споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав звільняються від сплати судового збору.

Проте, Законом України від 22 травня 2015 № 484-VIIІ, який набрав чинності 1 вересня 2015 року, внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» та викладено статтю 5 цього Закону в новій редакції, у якій звільнення від сплати судового збору споживачів - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав не передбачено.

Відповідно до частини третьої статті 2 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Оскільки ОСОБА_1 звернувся до Апеляційного суду м. Києва із апеляційною скаргою 25 червня 2016 року, тобто на момент чинності статті 5 Закону України «Про судовий збір» у новій редакції, якою не передбачено звільнення споживачів від сплати судового збору, то правові підстави для звільнення від сплати судового збору за подання та апеляційної скарги ОСОБА_1 відсутні.

Така ж думка була висловлена Верховним Судом України в ухвалах від 16 січня 2016 року у справі №6-3084ц15, від 29.01.2016 року №6-209ц16, від 03.02.2016 року №6-228ц16, від 09.02.2016 №6-36ц16 та від 01.03.2016 року №6-484ц16.

Крім того, позов ОСОБА_1 було подано 01.09.2015 року. (а.с.2)

Отже, у задоволенні заяви про повернення судового збору слід відмовити.

Керуючись статтею 7 Закону України «Про судовий збір» -

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про повернення судового збору - відмовити.

Ухвала набирає законної сили, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.

Суддя В.А. Кравець