Постановление суда № 59849574, 17.08.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/769/16

Категорія: 2 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В.,судді -Градовського Ю.М.судді -Лукянчук О.В.

(у зв'язку з неприбуттям у судове засідання сторін, справа

розглядається в порядку п.2 ч.1 ст.197 КАС України )

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 травня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Ленінського районного відділу у місті Миколаєві Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2016 року ОСОБА_4 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до Ленінського районного відділу у м. Миколаєві Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області (надалі - відповідач, ДМСУ в Миколаївській області) в якому просив зобов'язати відповідача видати паспорт, виконаний української мовою в обмін на паспорт ЕР553940, виконаний українською й російською мовами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до ст.13 Закону України «Про засади державної мовної політики» гарантується право громадянина отримати паспорт виконаний державною мовою і поруч, за вибором громадянина, однією з регіональних мов або мов меншин України. Під вибором громадянина необхідно розуміти у тому числі і право відмовитися від регіональних мов. Разом з тим, відповідачем видано позивачу НОМЕР_1, який має у своєму бланку написи російською мовою: «паспорт гражданина Украины», «фамилия», «имя», «дата рождения» та інші.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.05.2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 22.05.2015 року позивач повернув до ДМСУ в Миколаївській області за місцем своєї реєстрації паспорт громадянина України ЕР 543121, оскільки він був пошкоджений та підлягав заміні.

03.06.2015 року позивач подав до ДМСУ в Миколаївській області заяву видати йому паспорт громадянина України без жодного російського слова.

18.12.2015 року ДМСУ в Миколаївській області видано позивачу паспорт громадянина України ЕР 553940.

Зазначений паспорт було виготовлено на бланку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 року №353, в якому всі написи української мовою дублюються російською мовою: «паспорт громадянина України/паспорт гражданина Украины» «прізвище/фамилия» «імя/имя» «по батькові/отчество», «дата народження/дата рождения», «місце народження/место рождения», «стать/пол» та інше.

Разом з тим, ДМСУ в Миколаївській області здійснено оформлення паспорту ЕР 553940 виключно українською мовою, тобто всі записи виконані української мовою, а у місцях для дублювання російською мовою зроблені прочерки.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про засади державної мовної політики» паспорт громадянина України і відомості про його власника, що вносяться до нього, виконуються державною мовою і поруч, за вибором громадянина, однією з регіональних мов або мов меншин України.

Відповідно до п.4 Положення про паспорт громадянина України, яке затверджено постановою Верховної Ради України №2503-ХІІ від 26.06.1992 року, в редакції Закону України «Про засади державної мовної політики», мови паспорта визначаються ч.1 ст.13 вказаного закону. Запис прізвища та імені (по батькові) виконується згідно із ст.28 Закону України «Про засади державної мовної політики».

Згідно з п.3 Положення про паспорт громадянина України, бланки паспортів виготовляються за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 року №353, затверджено бланк паспорта громадянина України у вигляді книжечки, в якій містяться написи українською та російською мовами.

Інших варіантів бланків паспортів громадянина України, без російської мови, або з іншими регіональними мовами, передбаченими ч.2 ст.7 Закону України «Про засади державної мовної політики» (білоруська, болгарська, вірменська, гагаузька, ідиш, кримськотатарська, молдавська, німецька, новогрецька, польська, ромська, румунська, словацька, угорська, русинська, караїмська, кримчацька), Кабінетом Міністрів України не затверджено.

Наказом МВС України від 13.04.2012 року №320, затверджено Порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, яким на відповідача покладається обов'язок оформлення паспортів громадянина України, тобто дії, щодо заповнення бланків паспортів відповідно до поданих документів за допомогою комп'ютерного обладнання або від руки розбірливим почерком, без скорочень та виправлень.

Таким чином, до повноважень відповідача не належить розробляти та виготовляти бланки паспортів, що є виключною компетенцією Кабінету Міністрів України.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що відповідач не порушував правових інтересів позивача та виконав свою частину обов'язків щодо оформлення паспорту громадянина України на бланку, форма якого затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 року №353, здійснивши в ньому відповідні записи виключно українською мовою, без дублювання записів російською мовою.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для зобов'язань відповідача видати позивачу паспорт громадянина України на бланку, який не затверджений Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 травня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: О.В. Лукянчук Ю.М. Градовський