Решение № 59846797, 18.08.2016, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2016 року Справа № 923/700/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Ковтун В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Компас Н", м. Херсон

про стягнення 4311991грн. 72коп.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, представник, дов. № 305 від 07.06.2016р.

від відповідача - не прибув

Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (позивач) звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Компас Н" (відповідач), яким просить з урахуванням заяви про уточнення від 18.08.2016р., стягнути з відповідача 3592770грн. 50коп. основного боргу, 312571грн. 03коп. пені, 251493грн. 94коп. штрафу, 129465грн. 48коп. втрат від інфляції, 25690грн. 77коп. 3% річних за договором від 05.08.2014р. № 260.

Ухвалами від 20.07.2016р. та від 02.08.2016р. розгляд справи відкладався.

Відповідач своїм правом на судовий захист та участь представника в судовому засіданні не скористався, в засідання суду не з'явився, відзив на позов і витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 22 ГПК України, зокрема, стосовно обовязку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Ухвала від 07.07.2016р. про порушення провадження у справі та ухвала від 20.07.2016р. про відкладення розгляду справи, надіслані відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві та спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (м. Херсон вул. Суворова, 49, оф. 19) повернулись до суду з відміткою пошти "вибули".

Згідно абзаців 1,3 підпункту 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством звязку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи.

В зв'язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

05.08.2014р. між сторонами укладено договір № 260, за умовами якого (п. 1.1) відповідач зобов'язався у період з 05.08.2014р. по 30.06.2015р. поставити на філії покупця скраплений газ СПБТ (суміш пропану технічного та бутану технічного) Лот № 1 ДК 016-2010 19.20.3 "Газ нафтовий та інші газоподібні вуглеводні, крім природного газу", а позивач - своєчасно прийняти і в повному обсязі здійснити оплату вартості товару на умовах, передбачених договором.

Згідно з п. 13.1 цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 30 червня 2015 р., але в будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань сторонами.

Додатковою угодою № 1 до договору сторони внесли зміни в п. 3.1 - 3.3 розділу 3 "Порядок здійснення оплати" та виклали їх в наступній редакції: оплата за товар проводиться позивачем на умовах 100% попередньої оплати вартості партії товару, на основі отриманого рахунку-фактури на партію товару.

Відповідно до п. 1.2 договору відповідач зобов'язався поставити скраплений газ в талонах 41145 л, скраплений газ наливом 1661464 л, скраплений газ в балонах 6216 кг.

Додатковою угодою № 2 до договору сторони внесли зміни в п. 1.2 договору та виклали його в наступній редакції: скраплений газ в талонах 37520 л, скраплений газ наливом 1558909,753 л.

На підставі виставлених відповідачем рахунків-фактур та специфікацій позивач на виконання умов договору здійснив передоплату в розмірі 8003651грн. 60коп., на підтвердження чого позивачем надано копії банківських виписок.

Відповідач згідно з видатковими накладними (а.с. 99 - 160) поставив товар на суму 4440881грн. 10коп.

Відповідно до частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Однак, відповідач в порушення умов договору не поставив позивачу товар на всю суму передоплати, у зв'язку з чим позивач надіслав відповідачу цінним листом лист-вимогу від 24.03.2016р. № 130-2-12/1474, якою вимагав повернути 3592770,50 грн. попередньої оплати, а також 650291,46грн. пені та 251493,94грн. штрафу.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, а тому несплата відповідачем заборгованості є порушенням господарських зобовязань за вказаним договором, у звязку з чим позовні вимоги щодо стягнення основної заборгованості в сумі 3592770грн. 50коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач надіслав відповідачу цінним листом лист-вимогу від 24.03.2016р. № 130-2-12/1474, якою вимагав повернути, зокрема, 3592770,50 грн. попередньої оплати.

Однак, відповідач проігнорував зазначену вимогу та не повернув позивачу 3592770,50 грн. попередньої оплати.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Крім того, відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення 129465грн. 48коп. втрат від інфляції, 25690грн. 77коп. 3% річних також підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення 312571грн. 03коп. пені та 251493грн. 94коп. штрафу, суд враховує наступне.

У відповідності до п.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобовязання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.

Штрафними санкціями за вимогами статті 230 Господарського Кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.3.1 договору передбачено, що за несвоєчасну поставку товару, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1 % вартості товару, за яким допущено прострочення виконання, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Оскільки позивач просить стягнути пеню за невиконання відповідачем зобов'язань щодо поставки товару, тобто негрошового зобов'язання, тому обмеження розміру пені, передбачені ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 2 ст. 343 ГК України, не застосовуються.

Здійснивши перевірку правильності нарахувань пені та штрафу, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 312571,03грн. пені та 251493,94грн. штрафу.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно з ст. 49 ГПК України.

В засіданні суду оголошувалась вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Компас Н" (м. Херсон вул. Суворова, 49, оф. 19, код 39133281) на користь публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (м. Київ вул. Саксаганського 1, код 37243279) 3592770грн. 50коп. основного боргу, 312571грн. 03коп. пені, 251493грн. 94коп. штрафу, 129465грн. 48коп. втрат від інфляції, 25690грн. 77коп. 3% річних та 64679грн. 88 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.08.2016р.

Суддя Л.М. Немченко