Постановление суда № 59775014, 17.08.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 серпня 2016 року Справа № 910/4557/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіШевчук С.Р. (доповідач) суддівВоліка І.М., Демидової А.М.перевіривши касаційну скаргуРегіонального відділення Фонду державного майна України по Київській областіна постановуКиївського апеляційного господарського суду від 29.06.2016у справі№ 910/4557/16 господарського суду міста Києваза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4доРегіонального відділення Фонду державного майна України по Київській областітретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаДержавного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" провизнання договору оренди від 26.11.2014 № 1640 недійсним В С Т А Н О В И В:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою № 16-03-3/30 від 18.07.2016 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 у справі № 910/4557/16.

Втім, подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VІ від 08.07.2011 ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру, становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 № 484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015, внесено зміни до Закону України "Про судовий збір".

Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги на рішення суду, становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Разом з тим, до касаційної скарги відповідача не додано доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Водночас, у зв'язку з тим, що фінансування регіонального відділення Фонду державного майна України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та враховуючи, що кошти для оплати видатків по сплаті судового збору на бюджетному рахунку відсутні, а також посилаючись на значний розмір судового збору, скаржником подано заяву про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Виходячи зі змісту поданого клопотання, судова колегія не вбачає підстав для його задоволення, оскільки скаржником не наведено достатніх доводів та не надано належних доказів на підтвердження того, що майновий стан скаржника перешкоджав сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Таким чином, скаржником не сплачено судовий збір у встановлених порядку та розмірі і тому касаційна скарга підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу з доданими до неї документами повернути скаржнику.

Головуючий суддя С.Р. Шевчук

С у д д я І.М. Волік

С у д д я А.М. Демидова