Постановление суда № 59760398, 03.08.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2016 року м. Київ К/800/35241/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Вербицька О.В., Цвіркун Ю.І.,

за участю секретаря Шевчук П.О.,

та представників сторін:

позивача - Цюрупи Д.А.,

відповідача - Мазура В.В.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (далі - Підприємство)

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18.06.2015

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2015

у справі № 810/1595/15

за позовом Державної фіскальної служби України (далі - ДФС)

до Підприємства

про стягнення штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року ДФС звернулася до Київського окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просила стягнути з Підприємства фінансові санкції (штраф) у сумі 7 267 098,01 грн., накладені на відповідача за рішенням від 11.09.2014 № 000290 про застосування фінансових санкцій.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18.06.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2015, позов задоволено з тих мотивів, що правомірність застосування до платника оспорюваних штрафних санкцій в порядку абзацу шістнадцятого статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за порушення порядку вивезення спирту з території акцизного складу встановлена судовими рішеннями з адміністративної справи № 826/15602/14.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, покладеними в основу прийняття оскаржуваних рішень, Підприємство звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити у задоволенні цього позову. Мотивуючи касаційні вимоги, скаржник зазначає, що судами під час розгляду справи № 826/15602/14 не перевірено належним чином правомірності застосування до Підприємства оспорюваного штрафу; наполягає на неправильності обчислення ДФС суми цього штрафу; стверджує про відсутність передачі спирту іншому суб'єкту, оскільки переміщення спирту між складськими приміщеннями позивача не вимагає сплати акцизного податку та оформлення дозвільної документації у відповідності з пунктом 6 Порядку визначення виробників і покупців спирту та здійснення контролю за його обігом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 № 1266.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог Підприємства з урахуванням з такого.

Попередніми судовими інстанціями під час розгляду справи встановлено, що Головним управлінням Міндоходів у Тернопільській області було проведено фактичну перевірку Підприємства з питань дотримання вимог законодавства щодо відвантаження фракції головної етилового спирту, оформлену актом від 24.07.2014 № 64/21-01/37199618.

Перевіркою встановлено факт відвантаження з акцизного складу відповідача Кобилововолоцького МПД спирту у кількості 4287,07 дал без оформлення наряду на відпуск спирту з проставлянням контролюючим органом штампу «виїзд дозволено».

Наведена обставина слугувала підставою для прийняття ДФС рішення про застосування фінансових санкцій від 11.09.2014 № 000290, згідно з яким відповідача притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 7 267 098,10 грн.

За наслідками оскарження відповідачем зазначеного акта індивідуальної дії в судовому порядку постановою Окружного адміністративного суду від 13.11.2014 у справі № 826/15602/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2015, у позові Підприємства відмовлено.

Відповідно до частини першої статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення штрафних санкцій, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість стягнення штрафних санкцій у судовому порядку, зокрема, встановлення факту їх сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.

При цьому, питання правомірності застосування штрафних санкцій не охоплюється предметом даного позову, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень, за яким такі санкції застосовані, не є предметом позову у даній справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати його правовий аналіз.

З установлених судами обставин справи вбачається, що рішення ДФС про застосування фінансових санкцій від 11.09.2014 № 000290 не було скасованим в судовому порядку, а отже є чинним. Однак зазначені санкції не були сплачені відповідачем самостійно.

Згідно з частиною четвертою статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

В силу вимог частини п'ятої цієї ж статті Закону у разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

З урахуванням викладеного суди цілком обґрунтовано задовольнили розглядувані позовні вимоги, а тому підстав для скасування ухвалених у справі судових актів та задоволення касаційної скарги Підприємства не вбачається.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 18.06.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2015 у справі № 810/1595/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:О.В. Вербицька Ю.І. Цвіркун