№ 59724482, 01.08.2016, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 серпня 2016 р.Р і в н е 817/493/16

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гломба Ю.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,В С Т АН О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправним та скасування наказу від 02.03.2016 №30 о/с щодо звільнення ОСОБА_2 зі служби в поліції у запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік) за п.5 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію", поновлення на роботі на посаді заступника начальника відділу Дубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області з 02.03.2016, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 02.03.2016 по день постановлення судового рішення та моральної шкоди в сумі 10000,00грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 07.11.2015 був прийнятий на службу в поліцію на посаду заступника начальника відділу Дубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області. Вказує, що всупереч норм чинного законодавства України про поліцію протиправно був направлений на проходження атестації. Вважає протиправним висновок атестаційної комісії, відповідно до якого не відповідає займаній посаді і підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. На всі запитання чому комісія дійшла саме такого висновку жодної відповіді не отримав. Не погоджуючись з висновком атестаційної комісії подав апеляційну скаргу. Апеляційна комісія скаргу залишила без розгляду. На підставі висновку атестаційної комісії від 15.02.2016, наказом №30 о/с позивача звільнено зі служби в поліції відповідно до п.5 ч.1 ст.77 Закону України Про Національну поліцію через службову невідповідність. Зазначає, що при винесенні оскаржуваного наказу не враховані позитивні характеристики керівництва, достатній рівень освіти та знань, наявності численних заохочень, а також прохідні бали за результатами проведеного в рамках атестації тестування. Позивач вважає своє звільнення протиправним, а висновки про його службову невідповідність необґрунтованими. У звязку з викладеним, вважає, що відповідачем йому завдано моральну, яку оцінює в 10000,00 грн.

В судовому засіданні 16.05.2016 представник позивача позов підтримав з наведених у ньому підстав, просив задовольнити повністю.

В судове засідання призначене на 01.08.2016 представник позивача не прибув, подав клопотання про розгляд справи без його участі та без участі позивача, в порядку письмового провадження.

Відповідач ОСОБА_3 управління Національної поліції в Рівненській області позов не визнав, подав письмове заперечення (а.с.31-36). Представник відповідача в судовому засіданні 16.05.2016 пояснила, що згідно з порядком, визначеним Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 №1465, яка є єдиними спеціальним нормативно-правовим актом, за яким проводилось атестування позивача, атестаційною комісією шляхом індивідуального голосування вирішено, що позивач займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Співбесіда уповноважених членів атестаційної комісії з позивачем є унікальною, на якій комісія надавала також оцінку таким критеріям, як мотивація, принциповість тощо. Так, під час проведення атестації комісією було надано оцінку в сукупності таким критеріям: повнота виконання функціональних обовязків (посадових інструкцій), показники службової діяльності, рівень теоретичних знань та професійних якостей, оцінки з професійної і фізичної підготовки, наявність заохочень, наявність дисциплінарних стягнень, результати тестування. Представник відповідач підкреслює, що атестаційна комісія приймає відповідне рішення щодо окремої особи, що атестується, з певною свободою розсуду та обирає одне з декількох юридично допустимих рішень, що свідчить про наявність дискреційних повноважень у ході прийняття того чи іншого рішення за результатом атестування, що означає за своїм внутрішнім переконанням та на власний розсуд оцінювати усі критерії, які підлягають оцінці відповідно до п.16 Розділу IV Інструкції, та приймати рішення. За таких обставин відповідач переконаний, що адміністративний суд не вправі надавати оцінку підставам прийняття рішення атестаційною комісією та тим самим підміняти цей орган, оскільки суд не наділений повноваженнями щодо оцінки ділових, професійних особистих якостей поліцейських, їхнього освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки, а також перспектив службової карєри. Тому, на переконання представника відповідача, задоволення заявлених позовних вимог фактично означало б втручанням суду у дискреційні повноваження субєкта владних повноважень, відтак вважає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення. Зазначає, що атестаційна комісія у ході прийняття рішення про невідповідність позивача займаній посаді урахувала усі, передбачені Інструкцією критерії, на основі чого дійшла відповідного висновку. На підставі викладеного представник відповідача просила відмовити в задоволенні позову повністю за безпідставністю вимог.

Представник відповідача в судове засідання 01.08.2016 не прибула, подала клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України з 2004 року.

Згідно з п.9 розділу ХІ Закону України Про Національну поліцію та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ ОСОБА_1 звільнений з 06.11.2015 у запас Збройних Сил за п.64 з (у звязку з переходом у встановленому порядку на службу в іншу установу), наказ №363 о/с від 06.11.2016.

Зазначені обставини підтверджуються послужним списком ОСОБА_1 (а.с.45-50).

07.11.2015 відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 07.11.2015 №25 о/с ОСОБА_1 був призначений в Національну поліцію України на посаду заступника начальника відділу Дубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, з присвоєнням в порядку переатестування спеціального звання майор поліції (а.с.41).

Наказом Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 26.01.2016 №16 Про організацію проведення атестування особового складу Головного управління Національної поліції в Рівненській області з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись статтею 57 Закону України Про Національну поліцію та вимогами Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 №1465, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 листопада 2015 року за №1445/27890, наказано провести атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Рівненській області, створити в Головному управлінні Національної поліції в Рівненській області атестаційні комісії (а.с.51).

За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення присутні на засіданні члени атестаційної комісії №5 Головного управління Національної поліції в Рівненській області (7 осіб) прийняли рішення, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, що оформлено протоколом ОП №15.00003282.0020261 від 15.02.2016. За вказане рішення члени атестаційної комісії проголосували наступним чином: за - 4 особи, проти - 3 особи (а.с.10).

Не погоджуючись з висновками зазначеної атестаційної комісії Рівненської області, позивач оскаржив її висновок (рішення) до апеляційної атестаційної комісії Західного регіону №3. Членами комісії у складі 7 осіб вивчено скаргу і матеріалів поліцейського та встановлено, що скаржником не набрано 60 і більше балів за професійний тест та загальні здібності навички, у звязку з чим подана скарга розгляду не підлягає, що оформлено протоколом ОП №15.00003900.0020261 від 24.02.2016 (а.с.11).

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 02.03.2016 №30 о/с майора поліції ОСОБА_1, заступника начальника відділу Дубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, звільнено у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) на підставі пункту 5 частини 1 статті 77 закону України Про національну поліцію (через службову невідповідність). Підстава: висновок атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 15.02.2016 (а.с.43).

Судом під час судового розгляду встановлено, що позивач був прийнятий на службу в поліцію на заступника начальника відділу Дубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області з присвоєнням в порядку переатестування спеціального звання майор поліції.

Зі змісту атестаційного листа позивача встановлено, що ОСОБА_1 за період служби в органах внутрішніх справ України та на займаній посаді

зарекомендував себе з позитивної сторони - дисциплінований, грамотний, вимогливий до себе та до колег співробітник. Службові обовязки виконує сумлінно, з почуттям відповідальності за доручену справу. На критичні зауваження керівництва реагує правильно. Дисциплінований, принциповий у вирішенні службових питань, уміє будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатний працювати над усуненням особистих недоліків, користується авторитетом у колективі та серед населення.

Прагне до вдосконалення службової діяльності, володіє почуттям обов'язку та

відповідальності, дотримується моральних принципів, сміливий, рішучий, організований,

здатний контролювати власні емоції. В побуті поводить себе скромно. Відданий справі служіння народові України. Дотримується службової субординації, постійно працює над підвищенням свого освітнього та культурного рівнів. Стан здоровя та фізична підготовленість задовільні, добре володіє табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатний переносити психофізичні навантаження та труднощі служби.

Безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції, у періоди з 01.09.2014 по 02.10.2014 в містах Жданівка, Дебальцеве, Світлодарське та селищі міського типу Миронівський Донецької області та з 18.07.2015 по 17.08.2015 в місті Волноваха та населених пунктах Волноваського району Донецької області.

За висновком безпосереднього керівника начальника Дубенського відділу поліції Національної поліції в Рівненській області підполковника поліції ОСОБА_4, майор поліції ОСОБА_1 займаній посаді відповідає (а.с.9).

Як встановлено з довідки УКЗ Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 29.01.2016 ОСОБА_1 за період служби має 10 заохочень та 7 дисциплінарних стягнень. Має діюче дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження, за порушення службової дисципліни, що виявилося у неналежному контролі за виконавською дисципліною підлеглих працівників, накладене наказом УМВС України в Рівненській області №696 від 02.04.2015 (а.с.52).

Відповідно до Довідки про результати перевірки, передбаченої Законом України Про очищення влади за результатами перевірки не виявлено інформації щодо здійснення ОСОБА_1 заходів, передбачених пунктами 9,10,11 частини другої, частиною третьою статті 3 Закону України "Про очищення влади".

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України Про очищення влади, наданим Міністерством юстиції України, у реєстрі відомості щодо ОСОБА_1 відсутні.

Відповідно до висновку ДПІ у Рівненському районі Головного управління ДФС у Рівненській області від 22.06.2015 № 4388/17-117 про результати перевірки достовірності відомостей, ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік указано достовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутого ним за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", які відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_1

Установлено також, що вартість майна (майнових прав), указаних (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік, набутого (набутих) ним за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел. Інші заборони, передбачені Законом України "Про очищення влади", на вказану посадову особу не поширюються (а.с.55).

Як з'ясував суд, присягу поліцейського позивач не складав, посадова інструкція заступника начальника відділу Дубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області не розроблена і не затверджена в установленому порядку, жоден документ, який би визначав коло обов'язків поліцейського до відома позивача не доводився.

З протоколу засідання атестаційної комісії встановлено, що під час атестації позивача члени атестаційної комісії досліджували лише стандартний пакет документів, перелічених у самій формі бланку, а саме: атестаційний лист, декларацію про доходи, послужний список, інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України Про очищення влади, та інформацію з відкритих джерел.

Жодних інших документів (заяви чи скарги на дії позивача, акти службових розслідувань, відомості про притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо) атестаційна комісія не досліджувала.

Жодних відомостей про те, яким саме вимогам, що пред'являються до особи, яка перебуває на посаді, що обіймав позивач, він не відповідає, у чому саме проявляється така невідповідність протокол засідання атестаційної комісії та висновок (рішення) комісії не містять.

Протокол засідання атестаційної комісії та висновок (рішення) не містять жодних мотивів чи обґрунтувань, які покладено в основу висновку комісії про службову невідповідність позивача. Рішення комісії прийнято членами комісії шляхом голосування без наведення жодних мотивів та обґрунтувань.

Комісія також не досліджувала можливість або неможливість переведення позивача за його згодою на іншу посаду чи роботу, що відповідає його професійному рівню, або направлення його на навчання з подальшою (не пізніше ніж через рік) повторною атестацією.

Відповідачем у письмовому запереченні не вказано, які ж саме причини чи мотиви стали підставою для висновків про невідповідність позивача займаній посаді. Вказав, що в даному випадку мова йде про дискреційні повноваження членів атестаційних комісій на власний розсуд оцінювати всі критерії, які підлягають оцінці та за результатами оцінки на власний розсуд індивідуально голосувати за те чи інше рішення.

Щодо складу атестаційної комісії та її повноважень суд встановив, що відповідно до наказу Головного управління Національної поліції у Рівненській області від 08.02.2016 №23 атестаційна комісія №5 Головного управління Національної поліції у Рівненській області, яка приймала висновок (рішення) про невідповідність позивача займаній посаді та його звільнення через службову невідповідність, утворена у кількості 5 осіб, а саме: ОСОБА_5 (ОСОБА_3 комісії), ОСОБА_6 (Секретар комісії) ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а.с.56-57).

Персональний склад атестаційної комісії 08.02.2016 погоджений головою Національної поліції України (а.с.58-60).

Наказом Головного управління Національної поліції у Рівненській області від 12.02.2016 №25 до складу атестаційної комісії №5 Головного управління Національної поліції у Рівненській області внесено зміни, а саме введено до складу комісії ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (за згодою).

Склад апеляційної атестаційної комісії Західного регіону №3 у кількості семи осіб, затверджений наказом Національної поліції України №146 від 18.02.2016 (а.с.61).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України від 02.07.2015 № 580-VIII Про Національну поліцію, який був опублікований 06.08.2015 та набрав чинності 07.11.2015 (окрім окремих положень).

Пунктами 8, 9, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Національну поліцію передбачено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції.

Таким чином, лише за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, працівники міліції можуть бути прийняті на службу до поліції.

У справі, що розглядалась, позивач наказом Головного управління Національної поліції в Рівненській області був прийнятий на службу до поліції в порядку переатестування з присвоєнням спеціального звання майора поліції, таким чином, питання про його відповідність вимогам до поліцейських було вирішено у момент видання наказу про прийняття на службу.

Відповідно до статті 17 Закону України Про Національну поліцію поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Проходження служби в поліції регулюється Законом України Про Національну поліцію та іншими нормативно-правовими актами (ст. 60 Закону України Про національну поліцію).

Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Службові відносини особи, яка вступає на службу в поліції, розпочинаються з дня видання наказу про призначення на посаду поліцейського (ст. 56 Закону України Про Національну поліцію).

Згідно з приписами статті 58 Закону України Про Національну поліцію призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

Відповідно до статті 57 Закону України Про Національну поліцію атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Атестування поліцейських проводиться:

1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;

2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

З аналізу положень частини другої статті 57 Закону України Про Національну поліцію випливає, що атестуванню підлягають лише ті поліцейські, які претендують на вищу посаду або щодо яких вирішується питання про переведення на нижчу посаду. Крім того, атестування поліцейського проводиться в разі вирішення питання щодо звільнення поліцейського через службову невідповідність.

Поряд із Законом України Про Національну поліцію правові, організаційні та фінансові засади функціонування системи професійного розвитку працівників визначаються також положеннями Законом України від 12.01.2012 № 4312-VI Про професійний розвиток працівників.

Так, статтею 1 цього Закону визначено, що атестація працівників - процедура оцінки професійного рівня працівників кваліфікаційним вимогам і посадовим обов'язкам, проведення оцінки їх професійного рівня.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України від 12.01.2012 № 4312-VI Про професійний розвиток працівників атестації не підлягають працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року.

Положеннями частин першої та третьої статті 13 Закону України Про професійний розвиток працівників передбачено, що атестаційна комісія приймає рішення про відповідність або невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі. В разі прийняття рішення про невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі комісія може рекомендувати роботодавцеві перевести працівника за його згодою на іншу посаду чи роботу, що відповідає його професійному рівню, або направити на навчання з подальшою (не пізніше ніж через рік) повторною атестацією. Рекомендації комісії з відповідним обґрунтуванням доводяться до відома працівника у письмовій формі.

Як вже зазначалось, в силу приписів статті 57 Закону України Про Національну поліцію атестування поліцейських проводиться на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам.

Метою проведення атестації (для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність) є вирішення питання про можливість у той чи інший спосіб залишення особи на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби через службову невідповідність виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.

Звільнення зі служби через службову невідповідність передбачено пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України Про Національну поліцію.

Як вже зазначалось позивача звільнено з поліції через службову невідповідність. Проте, поняття службова невідповідність і звільнення за цією підставою є більш широким і таким, що охоплюється поняттям звільнення у порядку дисциплінарного стягнення.

Аналогічна правова позиція розкрита у постанові Верховного Суду України від 11.03.2014 № 21-13а14, яка в силу положень статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні норм права.

У справі, що розглядалась, позивач пропрацював на посаді заступника начальника відділу Дубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області менше одного року, питання про призначення його на вищу посаду або переведення на нижчу посаду, притягнення його до відповідальності в межах дисциплінарної процедури відповідачем не вирішувалось.

Зі змісту пункту 9 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Національну поліцію встановлено, що лише за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, можуть бути прийняті на службу до поліції.

При цьому, при вирішенні питання про призначення на посаду у контексті з'ясування питання щодо відповідності особи вимогам до поліцейських Міністерство внутрішніх справ України має усі повноваження здійснювати призначення на посади поліцейських на конкурсних засадах (стаття 47 Закону), проводити медичне та психофізіологічне обстеження кандидатів, обстеження на предмет виявлення алкогольної, наркотичної та токсичної залежності, тестування на поліграфі, перевіряти рівень фізичної підготовки, а також проводити спеціальну перевірку (стаття 50).

Відповідач не надав суду відомостей, які з повноважень, що передбачені Законом України Про національну поліцію для прийняття працівників міліції на службу до поліції, Міністерство внутрішніх справ України використало по відношенню до позивача.

У той же час, з наказу Головного управління Національної поліції в Рівненській області встановлено, що позивача призначено на посаду заступника начальника відділу Дубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області з присвоєнням в порядку переатестування спеціального звання майора поліції.

Щодо суті висновків атестаційної комісії про невідповідність позивача займаній посаді суд зазначає наступне.

З дослідженого судом протоколу засідання атестаційної комісії встановлено, що атестаційна комісія діяла з порушенням вимог статті 57 Закону України Про Національну поліцію та пункту 16 розділу IV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 №1465, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 листопада 2015 року за №1445/27890, не проводила глибокого і всебічного вивчення документів особової справи позивача, не аналізувала повноту виконання позивачем функціональних обовязків (посадових інструкцій), показників службової діяльності, рівня теоретичних знань та професійних якостей, не враховувала наявність заохочень та дисциплінарних стягнень тощо.

Відповідно до п.п. 10-12, 16 Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 №1465, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 листопада 2015 року за №1445/27890, з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі професійний тест), та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обовязковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

Атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.

Атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії:

1) повноту виконання функціональних обовязків (посадових інструкцій);

2) показники службової діяльності;

3) рівень теоретичних знань та професійних якостей;

4) оцінки з професійної і фізичної підготовки;

5) наявність заохочень;

6) наявність дисциплінарних стягнень;

7) результати тестування;

8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Згідно з протоколом засідання комісії позивачу ставились питання, які стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації щодо подальшого проходження служби та інше. У протоколі не зазначено перелік запитань та відповіді на них. Під час співбесіди не вівся аудіо запис її перебігу. Атестаційна комісія у протоколі не зазначила жодної підстави прийняття рішення про невідповідність позивача займаній посаді.

Судом враховано, що жодних записів (аудіо-, відео-, стенограм) у ході проведення відповідних засідань атестаційних комісій не велося, представник відповідача перелік питань, які задавались у ході співбесіди та відповіді позивача не надала. Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено належний професійний рівень ОСОБА_1

Як вже зазначалось, посадова інструкція заступника начальника відділу Дубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області не розроблялась, службова характеристика та висновок безпосереднього керівника позивача позитивні, діючих стягнень немає, згідно з протоколом (відомостями) прийняття заліків зі службової підготовки за 2014-2015 навчальний рік ОСОБА_1 отримав задовільні оцінки із функціональної та фізичної підготовки, а добре з тактико-спеціальної, загально-профільної та вогневої підготовки, результати тестування позивача складають 24 балів з 60 можливих за тестування загальних здібностей та навичок та 27 бали з 60 можливих за тестом на знання законодавчої бази.

Письмові докази не містять будь-яких фактів щодо недбалого відношення позивача до службових обов'язків, він характеризується з позитивної сторони, у тому числі і щодо виконання службових обов'язків, хоча під час проходження служби мав як стягнення, так і заохочення.

У рішенні атестаційної комісії щодо атестації позивача відсутні обґрунтування та мотиви прийняття рішення, не зазначено обставини, на підставі яких приймались рішення, відсутнє посилання на будь-які фактичні обставини для такого висновку, а також докази в обґрунтування цих тверджень, що не відповідає вимогам частини 3 статті 2 КАС України, а тому воно є необґрунтованим.

Фактичні обставини, підтверджені наявними у справі доказами, свідчать про спростування висновків відповідача. У атестаційному листі і інших поданих документах, що були предметом дослідження комісії, позивач характеризується позитивно, у тому числі і щодо виконання службових обов'язків. При цьому власне рівень результатів атестування теоретичної та практичної підготовленості поліцейського, як самостійна підстава не може слугувати для висновку про службову невідповідність поліцейського та бути підставою для звільнення поліцейського на підставі частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".

В порушення вимог пунктів 8, 9, 10, 16 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) Інструкції № 1465, у рішенні атестаційної комісії не вказано, з яких підстав не взято до уваги відомості прийнятих заліків зі службової підготовки позивача, а враховано саме результати його тестування на знання законодавчої бази та на загальні здібності і навички, та яким критеріям, визначеним пунктом 16 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) зазначеної Інструкції, не відповідає ОСОБА_1

З урахуванням викладеного суд вважає, що висновок атестаційної комісії №5 від 15.02.2016 щодо ОСОБА_1 "займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність" є протиправним та необґрунтованим і не може бути підставою для звільнення позивача з органів поліції.

За вказаних обставин звільнення позивача з поліції через службову невідповідність за частиною 1 статті 77 Закону України Про Національну поліцію проведено незаконно.

Крім того, суд вважає помилковим посилання відповідача на виключні дискреційні повноваження атестаційної комісії щодо прийняття рішення за наслідками атестації та втручання суду в дискрецію комісії в разі надання правової оцінки прийнятого нею рішення.

Дискреційні повноваження полягають у виборі одного з юридично допустимих рішень, що кореспондується з конституційним принципом, закріпленим в статті 19 Конституції України, відповідно до якого, орган державної влади зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Завданням ж суду є перевірка відповідності прийнятого суб'єктом владних повноважень рішення критеріям правомірності, що визначені у статті 2 КАС України.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що наказ про звільнення позивача зі служби в поліції на підставі підпункту 5 частини першої статті 77 Закону України Про національну поліцію (через службову невідповідність) є протиправним і підлягає скасуванню, а позивач - поновленню на службі на посаді, з якої його незаконно звільнено.

Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 235 Кодексу законів про працю України в разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Крім того, згідно з приписами статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду, зокрема, про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

При визначенні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд виходить з вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМ України від 08.02.1995 №100.

Суд не приймає до уваги зазначений у довідці відповідача №673/29/03-2016 від 25.04.2016 середньоденний розмір заробітної плати позивача, оскільки він визначений за календарний день (а.с.44).

Пунктом 8 зазначеного Порядку передбачено визначення у даному випадку розміру середньоденної заробітної плати за робочий день. За два останні місяці, які передували звільненню (січень та лютий 2016 року) кількість робочих днів становила відповідно 19 та 21. Тому середньоденний заробіток позивача становить 309,38 грн. ((6187,50 х 2) : (19 + 21)).

Суд встановив, що вимушений прогул позивача стався у період з 03 березня 2016 року по день постановлення даного судового рішення 01 серпня 2016 року.

Кількість робочих днів вимушеного прогулу становить у березні 20, у квітні 21, у травні 19, у червні 19, в липні 22 у серпні 1 - разом 102 робочих днів, до стягнення за час вимушеного прогулу підлягає середній заробіток у сумі 31556,76 грн.

Щодо вимог про стягнення моральної шкоди в розмірі 10000,00грн. суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 237-1 Кодексу законів про працю України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Стаття 56 Конституції України передбачає право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно з п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 року № 4, судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Оцінюючи доводи позивача про заподіяну йому внаслідок затримки виплат при звільненні моральну шкоду, яка полягає в позбавленні гарантованого Конституцією України права на працю, позбавлення засобів до існування, душевних стражданнях, моральних переживаннях, почутті зневаги до себе, погіршенні стану здоров'я, суд вважає доведеним заподіяння позивачу моральної шкоди. Однак, на думку суду, визначений позивачем розмір відшкодування завданої моральної шкоди не відповідає характеру моральних страждань, а відтак в обумовленій частині позовна вимога підлягає до часткового задоволення в сумі 1000,00 грн.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст.72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, позовні вимоги слід задовольнити частково.

У відповідності до Закону України Про судовий збір позивач звільнений від сплати судового збору, а тому підстави для застосування ст. 94 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 02.03.2016 №30 о/с, в частині звільнення зі служби в поліції у запас Збройних сил (з постановленням на військовий облік) за п.5 (через службову невідповідність) майора поліції ОСОБА_1, заступника начальника відділу Дубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області.

Поновити майора поліції ОСОБА_1 з 03.03.2016 на службі в поліції на посаді заступника начальника відділу Дубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Рівненській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 31556,76 грн. (тридцять одна тисяча пятсот пятдесят шість грн. 76 коп.).

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Рівненській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1000 грн. (одна тисяча грн.).

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення майора поліції ОСОБА_1 з 03.03.2016 на службі в поліції на посаді заступника начальника відділу Дубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області.

Допустити негайне виконання постанови суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 ОСОБА_1 з Головного управління Національної поліції в Рівненській області середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 6187,50 грн. (шість тисяч сто вісімдесят сім грн. 50 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Гломб Ю.О.