Постановление суда № 59670490, 01.08.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

01 серпня 2016 р. К/800/16226/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Рибченко А.О.,

розглянувши касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2016 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2016 року

у справі № 826/4378/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ"

до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників,

Державної фіскальної служби України

про визнання недійсною індивідуальної податкової консультації, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "УКРТРАНСГАЗ" звернулось до суду з позовом до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників та Державної фіскальної служби України, в якому просило визнати протиправними та скасувати індивідуальні податкові консультації, надані Міжрегіональним головним управлінням Державної фіскальної служби - Центральним офісом з обслуговування великих платників у формі листа № 2841/10/28-10-06-11 від 09 лютого 2016 року та Державною фіскальною службою України у формі листа № 5806/6/99-99-19-02-02-15 від 17 березня 2016 року, а також зобов'язати видати нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків суду.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2016 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано індивідуальні податкові консультації, надані Міжрегіональним головним управлінням Державної фіскальної служби - Центральним офісом з обслуговування великих платників у формі листа № 2841/10/28-10-06-11 від 09 лютого 2016 року та Державною фіскальною службою України у формі листа № 5806/6/99-99-19-02-02-15 від 17 березня 2016 року. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто судові витрати в розмірі 1 378,00 грн. на користь Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" шляхом їх безспірного списання з рахунків Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників за рахунок бюджетних асигнувань. Стягнуто судові витрати в розмірі 1 378,00 грн. на користь Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" шляхом їх безспірного списання з рахунків Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань.

Визнаючи протиправними та скасовуючи названі індивідуальні податкові консультації, судові інстанції виходили з того, що наведені в їх текстах висновки не відповідають змісту статті 138 Податкового кодексу України, основним засадам податкового законодавства та принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права.

При цьому суди зазначили, що відповідно до наявних у справі матеріалів дооцінка основних засобів та нематеріальних активів здійснена позивачем не в межах попередньо віднесеної до витрат уцінки, як помилково наголошували контролюючі органи, а на підставі Звіту з визначення справедливої вартості активів (основні засоби та капітальні інвестиції) в частині, що стосується проведеної оцінки активів Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ", від 29 липня 2015 року, наданого позивачу Товариством з обмеженою відповідальністю «Ернст енд Янг».

Суди першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору також врахували рішення Європейського суду з прав людини від 07 жовтня 2011 року у справі «Серков проти України» (заява № 39766/05), в якому зазначено, що відповідне національне законодавство має відповідати вимозі «якості» закону, щоб воно було доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним у застосуванні. У разі якщо норма закону або іншого нормативного акта, виданого на основі закону, або якщо норми різних законів або нормативних актів дозволяють неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків платників податків і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями у справі, Міжрегіональне головне управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з підстав порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2016 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2016 року в частині задоволення позову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадку, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Вивчивши надані документи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтею 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Міжрегіональному головному управлінню Державної фіскальної служби - Центральному офісу з обслуговування великих платників у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2016 року у справі № 826/4378/16.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Рибченко