Постановление суда № 59613693, 28.03.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-з/760/5/16

Справа 760/21104/15-ц

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Усатової І.А.,

при секретарі - Здорик Л.В.,

розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" про визнання частково недійсним договорів іпотеки та договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, -

встановив:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" про визнання частково недійсним договорів іпотеки та договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки.

Ухвалою суду від 09.02.2016 у справі відкрито провадження.

Представником позивача було подано заяву про забезпечення позову, в якій він просив заборонити до вирішення спору за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), вчинення відповідачами: ТОВ «Кей-Колект» 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 37825968 та ПАТ «УкрСиббанк», 61001, пр-кт Московський, 60, м. Харків, код ЄДРПОУ 09807750, а також Державними реєстраторами прав власності на нерухоме майно, нотаріусами та будь-якими третіми особами, дій, направлених на реєстрацію чи зміну у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відомостей про житло ОСОБА_1: квартиру у АДРЕСА_1 тому числі: заборонити виселяти та знімати з реєстрації ОСОБА_1, інших мешканців квартири, без її згоди проникати, входити до житла позивачки з будь-якою метою, а також, укладати правочини, іншим чином розпоряджатися квартирою, відчужувати, здавати в оренду, в користування, із вказаною квартирою з третіми особами.

Вимоги заяви про забезпечення позову представник позивачки обґрунтував тим, що позивачка звернулась до суду з метою захисту своїх прав, передбачених статтями 41, 30, 47, 48 Конституції України та інших законних прав, які порушені відповідачем, що дає їй право на звернення з такими вимогами, які суд повинен задовольнити.

Заява про забезпечення позову відповідно до частини першої статті 153 ЦПК розглядається без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши обґрунтування заяви про забезпечення позову та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову належить відмовити з таких підстав.

Згідно зі ст. 151 ЦПК України заходи забезпечення позову вживаються судом за заявою осіб, які беруть участь у справі. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії розгляду справи, якщо їх невжиття може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно зі ст. 152 ЦПК України визначений перелік видів забезпечення позову, які мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Зі змісту пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Щодо заявленого представником позивачки забезпечення позову у вигляді заборони виселяти та знімати з реєстрації ОСОБА_1, інших мешканців квартири, без її згоди проникати, входити до житла позивачки з будь-якою метою, а також, укладати правочини, іншим чином розпоряджатися квартирою, відчужувати, здавати в оренду, в користування, із вказаною квартирою з третіми особами (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в межах позовних вимог, то суд зазначає наступне.

Із заяви вбачається, що представник позивача не навів жодного доводу стосовно того, як невжиття в даному випадку визначеного ним заходу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду за позовними вимогами про визнання частково недійсним договорів іпотеки та договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки.

До того ж, заявник всупереч положенням п. 3 ч. 2 ст. 151 ЦПК України не надав суду жодного доказу, що майно (зокрема квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1) належить на праві приватної власності Публічному акціонерному товариству "УкрСиббанк" або Товариству з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект", а також інші відомості тощо, потрібні для забезпечення позову.

Суд акцентує увагу представника позивачки на те, що саме на суд покладено обов`язок перевірки обґрунтованості накладення арешту на те чи інше майно задля недопущення порушення прав інших осіб і свавілля в цьому питанні.

Відповідно до свідоцтва про право власності Головного управління житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради №845-С/КІ від 27.04.2006 посвідчує, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1.

Виходячи з наведеного вище, суддя вважає, що обраний представником позивачки вид забезпечення позову не є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

За таких обставин, суд констатує відсутність необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням того, що за своїм змістом забезпечення позову, як заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі їх задоволення, не порушуючи при цьому збалансованості інтересів сторін.

Керуючись ст. 151 - 153, 293 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" про визнання частково недійсним договорів іпотеки та договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: