Постановление суда № 59565621, 05.08.2016, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/10439/2016

Провадження № 1-кс/201/6470/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2016 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі : головуючого - слідчого судді Ходаківського М.П.,

за участі секретаря судового засідання - Максимової О.В.,

представника заявника - Бестаєва І.Л.,

прокурора - Самоткана В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Бестаєва Івана Львовича в інтересах ОСОБА_2 про скасування арешту майна, накладеного у кримінальному провадженні № 42016040000000398, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Бестаєв Іван Львович (далі - Бестаєв І.Л.) в інтересах ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2) звернувся до суду із вищезазначеним клопотанням, просив скасувати арешт накладений у кримінальному провадженні № 42016040000000398 на вилучені в ході проведення обшуку судна УДБ-220 SRU 060127, що перебуває у річковому порті АСК «Укррічфлот», грошові кошти у сумі 265 тисяч 277 доларів США, обґрунтовуючи його тим, що в межах здійснення досудового слідства кримінального провадження № 42016040000000398 ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 червня 2016 року накладено арешт на грошові кошти. Оскільки заявник не має наразі жодного процесуального статусу в даному кримінальному провадженні, повідомлення про підозру йому не вручалося, обвинувальний акт не складався останній просить скасувати арешт на майно.

Заявник Бестаєв І.Л. доводи та вимоги клопотання у судовому засіданні підтримав, просив його задовольнити з підстав викладених у клопотанні.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання та просив відмовити у його задоволенні.

Заявник та прокурор через канцелярію суду подали клопотання про розгляд справи за відсутності технічної фіксації судового засідання при розгляді слідчим суддею клопотання про скасування арешту майна, що узгоджується із приписами ст. 107 КПК України

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи та матеріали справи № 201/8587/16, суд приходить до наступного.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 червня 2016 року у справі № 201/8587/16-к (провадження № 1кс/201/5367/2016) було задоволено клопотання слідчого прокуратури Дніпропетровської області Голубинського І.Л., погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Самотканом В.М., та накладено арешт на грошові кошти, а саме на вилучені в ході проведення обшуку судна УДБ-220 SRU 060127, що перебуває у річковому порті АСК «Укррічфлот» за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Амур-Гавань, 11, у сумі 265 277 доларів США.

Згідно з відомостями, викладеними в зазначеній ухвалі, клопотання про накладення арешту мотивовано тим, що в провадженні слідчого відділу прокуратури Дніпропетровської області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016040000000398 від 06.05.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено що у період з 01.01.2016 по теперішній час посадові особи ТОВ «Альянс Сінтез» (37988490), ТОВ «Мітгард» (38865205), ТОВ «Елемент Нафта» (39464053), використовуючи злочинну схему для ухилення від сплати митних та інших обов'язкових платежів завозять, шляхом доставлення річковим транспортом, а саме: суднами «Джанго» SRU 602165, УДБ-220 SRU 060127 та «Джанін 2» SRU 602166 до акваторії філії АСК Укррічфлот на митну територію України у зону митного контролю митного посту «Дніпропетровськ-річпорт» паливно-мастильні матеріали для подальшої їх переробки на території України.

Статтею 147 Митного кодексу України (далі за текстом - МКУ) передбачено, що переробка на митній території - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари піддаються у встановленому законодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, за умови подальшого реекспорту продуктів переробки, тобто готової продукції.

Також, статтею 148 МКУ передбачено, що поміщення товарів у митний режим переробки на митній території, здійснюється з умовним повним звільненням від оподаткування на митній території, і допускається відповідно до ст. 149 МКУ з письмового дозволу митниці, який надається за завою власника цих товарів.

Відповідно до ст. 152 МКУ, поміщені товари в митний режим переробки на митній території, а також продукти їх переробки, у продовж всього строку перебування у такому режимі, знаходяться під митним контролем.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 336 МКУ, митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів, у тому числі шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Вжиття заходів забезпечення кримінального мотивовано тим, що службові особи митного посту «Дніпропетровськ-річпорт» у порушення вимог ст.ст. 320, 336 МКУ, п. 20 Розділу V Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657, своєчасно не здійснили контроль за використанням товарів, які перебували під митним контролем в режимі переробки та були завезені ТОВ «Альянс Сінтез» (37988490), ТОВ «Мітгард» (38865205), ТОВ «Елемент Нафта» (39464053) та завозяться на даний час на митну територію України, що у подальшому призводить до ненадходження до державного бюджету податку на додану вартість.

В період часу з 16-40 год. до 20-00 год. 07.06.2016 слідчим прокуратури проведено обшук судна УДБ-220 SRU 060127, під час якого на судні виявлено грошові кошти в указаній сумі.

На підставі викладеного, прокурор з метою встановлення об'єктивної істини по кримінальному провадженню, відшкодування завданих збитків, просив суд накласти арешт на ці кошти.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 червня 2016 року зазначену ухвалу слідчого судді скасовано та постановлено нову ухвалу, якою накладено арешт на указані грошові кошти.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді. Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації. Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.

Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Згідно із ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а така процесуальна заборона як арешт майна застосовується до вичерпного кола суб'єктів указаного у ст. 170 КПК України.

Відповідно до цієї норми така заборона стосується підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру. Крім того, арешт може бути накладено за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.

Пунктом 13 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013 № 223-559/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» встановлено, що розгляд питання щодо скасування заходів забезпечення кримінального провадження здійснюється у порядку, передбаченому статтями 147, 158, 174 КПК. Слідчий суддя скасовує ці заходи забезпечення лише у випадках: визнання доводів особи, яка не була присутня при прийнятті рішення про накладення грошового стягнення, щодо безпідставності застосування такого заходу обґрунтованими. Рішення за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення оскарженню не підлягає; надходження від підозрюваного/обвинуваченого, його захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна клопотання про скасування повністю або частково арешту майна, якщо зазначені особи: 1) не були присутні при розгляді питання про арешт майна; 2) доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; 3) доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до п. 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 при накладенні арешту на майно слід перевіряти наявність - належних підстав для арешту майна; - доказів, що вказують на вчинення особою чи особами, на майно яких слідчий просить накласти арешт, кримінального правопорушення; - встановлення розміру шкоди та питання щодо наявності цивільного позову, та співрозмірність обмеження права власності; - відповідність клопотання слідчого вимогам ст. 171 КПК; - чи накладається арешт на майно особи, яка не є підозрюваним у кримінальному провадженні.

Вирішуючи вимоги заявника слід зазначити, що сукупність даних, які містяться у матеріалах судового провадження свідчить про те, що у кримінальному провадження, яке 06.05.2016 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст 364 КК України, заявник не є підозрюваним, обвинуваченим, засудженим чи іншою особою, яка несе відповідальність за вчинення суспільно-небезпечного діяння. Зазначені обставини підтверджуються вивченими судом матеріалами справи та такі доводи підтверджено у судовому засіданні заявником та прокурором. Органом досудового розслідування на час розгляду клопотання про скасування арешту таких відомостей і підтверджуючих документів не надано. Крім того, слід також звернути увагу на те, що у матеріалах за клопотанням відсутні будь-які дані про те, що злочинними діями завдана шкода, а також дані про те, що заявлено цивільний позов.

Цих даних у ході розгляду клопотання не надано. При цьому у ході розгляду клопотання про скасування накладеного на грошові кошти арешту не надано жодних даних, які б підтверджували обґрунтовану необхідність подальшого арешту майна, оскільки як вбачається із досліджених матеріалів за клопотаннями прокурором не надано будь-яких даних про те, що в ході досудового розслідування встановлено незаконне походження арештованого майна.

До того ж, слідчий суддя вважає за необхідне послатися на приписи п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

З огляду на це слід зазначити, що подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право заявника на вільне використання належного йому майна, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справи «Баландіна проти України, «Батрак проти України», «Панов проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою , а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

При цьому у рішеннях у справах «Фокм, Кемпбел і Гарлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук і Йонкало проти України» Судом указано про те, що доцільність та вмотивованість застосування заходів забезпечення кримінального провадження передбачає існування фактів або інформації, які повинні задовольнити об'єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин; такі факти не можуть спиратися на голе припущення, і повинні бути чимось більшим, ніж нечітка здогадка або непідтверджена підозра.

У поданому клопотанні та долучених до нього матеріалах заявником зазначено із долученням відповідних доказів, що кошти ним отримано за борговою розпискою у ОСОБА_5

Зважаючи на викладене, вимоги клопотання про скасування арешту, накладеного у кримінальному провадженні № 42016040000000398 на грошові кошти в сумі 265 277 доларів США, підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 173, 174, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Арешт, накладений у кримінальному провадженні № 42016040000000398 на вилучені в ході проведення обшуку судна УДБ-220 SRU 060127, що перебуває у річковому порті АСК «Укррічфлот» за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Амур-Гавань, 11, грошові кошти у сумі 265 277 доларів США, скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя М.П.Ходаківський