№ 59534787, 05.08.2016, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 серпня 2016 р.Р і в н е 817/704/1611год. 10хв.

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шарапи В.М. за участю секретаря судового засідання Климчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув

відповідача: представник не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Управління захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби в Рівненській області доТовариства з обмеженою відповідальністю "Люкс - Хаус Груп" про стягнення штрафу,

В С Т А Н О В И В:

Управління захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби в Рівненській області звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс-Хаус Груп» про стягнення штрафу у розмірі 128000грн.

Позивач у позовній заяві вказує, що відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про рекламу» реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, і також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару. В порушення вимог вказаної норми відповідач при розміщенні рекламного банера про знижку від забудовника Lux Hous Group на сучасне житло в центрі міста не вказав про дату початку та закінчення знижки цін на продукцію забудовника, а також співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару. Тому, за результатом розгляду інспекцією справи про порушення законодавства про рекламу було прийнято рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №0002 від 28.01.2016. Внаслідок несплати відповідачем застосованого штрафу, позивач просить суд стягнути з ТОВ «Люкс-Хаус Груп» штраф в розмірі 128000 грн.

Позивач у судове засідання не прибув. Про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не прибув. Про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Подав заперечення на адміністративний позов, де зазначив, що позивачем не доведено законність складання інспектором протоколу про порушення законодавства про рекламу. Крім того, позивачем, на думку відповідача, не надано докази щодо підтвердження засобу фотофіксації, його перебування на обліку у позивача. ТОВ «Люкс-Хаус Груп» зазначає про порушення позивачем строків розгляду справи. За таких обставин, відповідач позов не визнає.

У запереченнях проти позову відповідач просив суд відкласти розгляд справи у зв'язку з потребою у додатковому часі для отримання доказів, однак будь-яких поважних причин неявки не вказав та доказів на підтвердження підстав для відкладення відповідач суду не надав. Суд прийшов до висновку, що зазначені відповідачем у клопотанні причини неявки не є поважними та обгрунтованими, підтвердженими належними доказами. Крім того, суд вважає, що у відповідача було достатньо часу для підготовки доказів на підтвердження своїх заперечень (ухвала про відкриття провадження у справі та ухвала про призначення справи до розгляду датуються 25.07.2016; судове засідання призначене на 05.08.2016).

Судом не визнавалася обов'язковою участь сторін у судовому засіданні. За таких обставин, з урахуванням вимог ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 та ч.4 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе вирішити спір без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, та без здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Судом встановлено, що 05.10.2015 провідним спеціалістом інспекції з питань захисту прав споживачів у Рівненській області було складено протокол №07 про порушення законодавства про рекламу, а саме, встановлено, що на фасаді будівлі універмагу по вул. Соборній, 17, м. Рівне розміщено рекламний банер про знижку від забудовника Lux Hous Group, який не містить інформації про місце, дату початку і дату закінчення знижки ціни на продукцію, що має ознаки порушення ч.5 ст.8 Закону України «Про рекламу» (а.с.8).

Внаслідок отриманих від ТОВ «Люкс-Хаус Груп» документів (договору на проведення рекламної кампанії, акту здачі-прийняття робіт, рекламного макету) 22.10.2015 позивачем прийнято рішення №07 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу щодо ТОВ «Люкс-Хаус Груп». Розгляд справи призначено на 02.11.2015. У зв'язку з розглядом справи про порушення законодавства про рекламу на адресу відповідача було направлено повідомлення про дату розгляду справи про порушення законодавства про рекламу.

У призначені час та дату розгляду позивачем справи про порушення законодавства про рекламу відповідач - представник ТОВ «Люкс-Хаус Груп» не з'явився.

03.11.2015 позивач повторно призначив розгляд справи про порушення законодавства про рекламу на 16.11.2015, однак представники ТОВ «Люкс-Хаус Груп» не з'явилися. За результатами розгляду матеріалів даної справи про порушення законодавства про рекламу, позивачем прийнято рішення про надіслання матеріалів до Держспоживінспекції України для прийняття рішення про накладення штрафу.

28.01.2016 Державною інспекцією України з питань захисту прав споживачів прийнято рішення № 0002 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, відповідно до якого ТОВ «Люкс-Хаус Груп» притягнуто до відповідальності за порушення ч.5 ст.8 Закону України «Про рекламу», а саме за ненадання інформації щодо місця, дати початку та закінчення знижки цін на продукцію, а також співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару, та накладено штраф у розмірі 128000 грн. (а.с.6).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Регулювання відносин між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлення прав споживачів, а також визначення механізму їх захисту та основ реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів передбачено Законом України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII (далі Закон №1023).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону №1023 держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.

Частиною 3 ст. 5 Закону № 1023 передбачено, що захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

Статтею 26 Закону № 1023 визначено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право, у тому числі: перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів; подавати до суду позови щодо захисту прав споживачів; накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №465/2011 Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів. Основними завданнями Держспоживінспекції України є, в тому числі реалізація державної політики у сферах державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.

Положенням про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженим Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 09.11.2011 № 206, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.11.2011 за № 1337/20075 регламентовано здійснення інспекціями державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів (крім Держспоживінспекції в Автономній Республіці Крим), рекламу в цій сфері та державний ринковий нагляд.

Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначає Закон України «Про рекламу» від 03.07.1996 № 270/96-ВР (далі Закон № 270).

Відповідно до ст. 1 Закону №270 знижка - це тимчасове зменшення ціни товару, яке надається покупцям (споживачам).

Недобросовісна реклама (ст. 1 Закону №270) - це реклама, яка вводить або може ввести в оману споживачів реклами, завдати шкоди особам, державі чи

суспільству внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, замовчування, порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження.

Рекламна інформація позивача направлена на споживача реклами.

Згідно ч. 4 ст. 15 Закону №1023 вживання понять «знижка» або «зменшена ціна» або будь-яких інших, аналогічних за значенням, дозволяється лише з додержанням таких умов:

1) якщо вони застосовуються до продукції, яку безпосередньо реалізує суб'єкт господарювання;

2) якщо такого роду знижка або зменшення ціни застосовується протягом визначеного та обмеженого періоду часу;

3) якщо ціна продукції є нижчою від її звичайної ціни.

У зв'язку з наведеним, суд дійшов висновку, що навіть саме поняття «знижка» можна зазначити в змісті реклами тільки при дотриманні вище вказаних вимог, зокрема і застосування такої знижки протягом визначеного та обмеженого періоду часу.

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону №270 реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару.

Пунктом 1 частини 2 статті 27 Закону №270 передбачено, що рекламодавці, винні у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами, тобто відсутність повної і точної інформації згідно ст. 8 цього Закону, несуть відповідальність.

Контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону №270, зокрема спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.

Частиною 4 статті 27 Закону №270 передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами.

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу встановлено постановою Кабінету Міністрів України №693 від 26.05.2004 (далі Порядок №693).

Відповідно до п.1 Порядку цей Порядок регулює питання накладення уповноваженими особами Держспоживстандарту і його територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав).

Пунктом 2 Порядку №693зазначено, що штрафи відповідно до ст. 27 Закону України «Про рекламу» накладаються у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами - на рекламодавців, винних, зокрема, у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами.

Відповідно до пункту 8 Порядку №693 накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники. Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно уповноваженою посадовою особою Держспоживінспекції.

Пунктом 9 Порядку №693 встановлено, що підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол за порушення законодавства про рекламу, складений уповноваженою особою Держспоживстандарту України або посадовою особою територіального органу Держспоживстандарту України.

Протокол складається робітниками структурного підрозділу Держспоживстандарту або його територіальних органів після (на місці) встановлення ознак порушення законодавства про рекламу.

Відповідно до п.11 Порядку №693 за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.

Як вбачається із п.12 Порядку №693 справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду.

Держспоживстандарт та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день (п.14 Порядку).

Справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи. (п.16 Порядку).

Провадження у справі припиняється, якщо в діях рекламодавця, виробника та розповсюджувача реклами не виявлено ознак порушення законодавства про рекламу або не доведено факт вчинення порушення. (п.17 Порядку).

Відповідно до п. 18 Порядку №693 за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.

За таких обставин, судом встановлено, що на позивача законодавством покладений обов'язок здійснення контролю за дотриманням Закону України «Про рекламу» суб'єктами господарювання. Контроль полягає у виявленні і фіксації ознак порушення законодавства про рекламу, які безпосередньо направлені та впливають на споживача реклами. З моменту фіксації ознак порушення здійснюються певні дії (запити, приписи) спрямовані на підтвердження виявлених ознак порушень, отримання необхідної інформації для встановлення суб'єктів господарювання, які допустили порушення.

Матеріалами справи підтверджений факт розміщення відповідачем рекламного банера про знижку від забудовника Lux Hous Group, який не містить інформації про місце, дату початку і дату закінчення знижки ціни на продукцію, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару, що має ознаки порушення ч.5 ст.8 Закону України «Про рекламу».

За таких обставин, дії позивача щодо складення протоколу про порушення законодавства про рекламу та в подальшому щодо прийняття рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу обґрунтовані та правомірні.

На підставі отриманих від ТОВ «Люкс-Хаус Груп» документів, а саме: договору на проведення рекламної кампанії, акту здачі-прийняття робіт, рекламного макету позивач встановив, що вартість розповсюдженої реклами склала 25600 грн. Тому, штраф у сумі 128000 грн. був застосований саме Державною інспекцією України з питань захисту прав споживачів при винесенні рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу (штраф в розмірі більше 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), яка діяла відповідно до наданих їй повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1092 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів» Інспекція з питань захисту прав споживачів у Рівненській області реорганізована шляхом приєднання до Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області, який і є позивачем у справі.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому такі позовні вимоги підлягають до задоволення.

Заперечення відповідача спростовуються наявними матеріалами справи та не підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України судові витрати, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Хаус Груп" (код ЄДРПОУ 38342482, адреса: м. Рівне, вул. Грушевського, 77, кімн. 507) до Державного бюджету України (УДКСУ у м. Рівне р/р 31113106700002, МФО 833017, код платежу 21081100, ЄДРПОУ 38012714) штраф за порушення законодавства про рекламу в розмірі 128000 (сто двадцять вісім тисяч) грн. 00 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шарапа В.М.