Решение № 59494635, 03.08.2016, Кам’янський районний суд Запорізької області (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд Запорізької області)

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/813/16-ц

Провадження №2/319/470/2016

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2016 року смт. Більмак

Куйбишевський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Солодовнікова Р.С.,

секретаря судового засідання Костенко А.В.,

за відсутності осіб, що повинні брати участь у справі,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Куйбишевського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовом Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області (далі - прокурор) в інтересах дитини-сироти ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (далі - відповідач), треті особи: орган опіки та піклування в особі Куйбишевської районної державної адміністрації Запорізької області (далі Куйбишевська РДА), ОСОБА_3, приватний нотаріус Куйбишевського районного нотаріального округу (далі - приватний нотаріус), сектор державної реєстрації Куйбишевської районної державної адміністрації Запорізької області (далі - СДР Куйбишевської РДА), ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання права власності на 5/6 часток від 1/10 частини нежитлового приміщення в порядку спадкування за заповітом

В С Т А Н О В И В :

30 червня 2016 року Бердянська місцева прокуратура Запорізької області (далі - прокурор) в інтересах дитини-сироти ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом про визнання права власності на 5/6 часток від 1/10 частини нежитлового приміщення в порядку спадкування за заповітом.

В обґрунтування позовної заяви прокурор зазначив, що в ході вивчення особових справ дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлено, що на первинному обліку в службі у справах дітей Куйбишевської РДА перебуває дитина-сирота - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_1 його батьками є ОСОБА_7 та ОСОБА_8. Остання померла ІНФОРМАЦІЯ_8 року. ОСОБА_7 помер 29.12.2009 року. На момент смерті у померлого залишилось спадкове нерухоме майно, а саме 1/10 частка нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2. Відповідно до висновку експертного оціночно-будівельного дослідження №11/2-16 від 20.05.2016 вартість 1/10 частки вказаного нежилого приміщення складає 14 тис. гривень. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 18.05.2016 встановлено, що власниками даного нежитлового приміщення є: 17/40 часток - ОСОБА_4, 13/35 часток - ОСОБА_5, 1/10 частка - ОСОБА_7, 1/10 частка - ОСОБА_6 На даний час малолітній ОСОБА_1 влаштований під опіку та проживає в с. Миколаївка Дніпропетровської області та опікуном над ним призначено ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3. Оскільки ОСОБА_1 на момент смерті батька був малолітньою особою, то в силу ст. 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину. За життя ОСОБА_7 склав заповіт, в якому заповів усе своє майно своєму малолітньому синові ОСОБА_1. Разом з тим, згідно з спадковою справою спадкоємцями майна ОСОБА_7 є його діти, а саме ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5. Право на обов'язкову частку, окрім ОСОБА_1, має дочка ОСОБА_10, оскільки на час смерті батька вона була малолітньою. Розмір її обов'язкової частки становить 1/6, а розмір частки ОСОБА_1 - 5/6. Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій віл 12.05.2016 року №358/02-31 приватний нотаріус відмовив ОСОБА_3, яка є опікуном ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 5/6 часток від 1/10 частки нежитлового приміщення, розташованого по АДРЕСА_1 у зв'язку з відсутністю право установчих документів. Батьки ОСОБА_1 померли та встановити місцезнаходження оригіналів документів на нежиле приміщення на даний час неможливо, у зв'язку з чим неповнолітній спадкоємець ОСОБА_1 не може отримати свідоцтво про право на спадщину, що суттєво порушує його майнові права. В зв'язку з вище викладеним, з метою захисту прав малолітньої дитини-сироти, прокурор змушений звернутися до суду з даним позовом в якому прохає суд постановити рішення, яким визнати за ОСОБА_1, 2003 року народження, право власності в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_9 року батька ОСОБА_7 на 5/6 часток від 1/10 частини нежитлового приміщення, що розташоване по АДРЕСА_1

Прокурором подана заява про розгляд справи без його участі, в якій він позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомила, заперечення на позов не подала, тому суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів (постановляє заочне рішення), відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України.

Від третіх осіб - представника СДР Куйбишевської РДА, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 надійшли заява про розгляд справи без їх участі, проти задоволення позову не заперечують.

Треті особи - представник органу опіки та піклування в особі Куйбишевської РДА, ОСОБА_3, приватний нотаріус були повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, причини своєї неявки судові не повідомили, заперечень проти позову не надали. Неявка третьої особи не перешкоджає розгляду справи, що узгоджується з положеннями статті 169 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Відповідно до положень статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно із ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.

Прокурор здійснює представництво малолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який є дитиною - сиротою, яка залишилась без батьківської уваги та самостійно не змозі захистити свої права.

Зі згоди прокурора суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, батьками ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_7 та ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2, виданого 30 березня 2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Куйбишевського районного управління юстиції Запорізької області (а.с.11).

Мати ОСОБА_1 - ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_8 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3, виданим 13 серпня 2007 виконкомом Новоукраїнської сільської ради Куйбишевського району Запорізької області (а.с.13) .

Батько ОСОБА_1 - ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_9 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4, виданим виконкомом Новоукраїнської сільради Куйбишевського району Запорізької області (а.с.14).

Згідно з розпорядженням голови Куйбишевської районної державної адміністрації Запорізької області від 20 січня 2010 року №30 малолітньому ОСОБА_1 надано статус дитини-сироти (а.с.15).

Відповідно до розпорядження Дніпропетровської райдержадміністрації Дніпропетровської області від 12.02.2010 року № 579-р ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_10, призначено опікуном над малолітнім ОСОБА_1 (а.с.16).

Після смерті ОСОБА_7 відкрилась спадщина, зокрема, на 1/10 частину нежитлового приміщення, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 04.02.2004 року (а.с.18).

За життя ОСОБА_7 складено заповіт, який посвідчено приватним нотаріусом Куйбишевського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_11, який зареєстровано в реєстрі за № 1761 від 10.10.2008 та відповідно до змісту якого ОСОБА_7 заповів все своє рухоме та нерухоме майно своєму сину ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.17).

За правилами стст.1216-1218 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Як вбачається з позовної, спадкоємцями майна ОСОБА_7 є його діти , а саме ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5. Таким чином, на момент смерті ОСОБА_7 у останнього було двоє малолітніх дітей, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

За відсутності заповіту кожен з дітей померлого ОСОБА_7 мав би право за законом на 1/3 частку спадкового майна.

Право на обов'язкову частку має тільки дочка ОСОБА_10, оскільки на час смерті батька вона була малолітньою. Розмір її обов'язкової частки складає 1/6 частку (1/3:1/2=1/6, де «1/3» - розмір частки, яка б належала за законом, «1/2» - половина частки, «1/6» - розмір обов'язкової частки ОСОБА_2).

Син ОСОБА_12 права на спадщину за законом не має, оскільки на час смерті батька був повнолітнім, а заповіт складений на ОСОБА_1

Таким чином, син ОСОБА_13 має право на 5/6 часток спадкового майна (1- 1/6=5/6, де «1» - розмір усієї спадщини, «1/6» - розмір обов'язкової частки ОСОБА_2, «5/6» - розмір частки ОСОБА_1).

Згідно з ч.1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно з п.4.15 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Згідно з п.4.20 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (далі - Порядок),видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться на підставі документів, оформлених відповідно до статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та витягу з Державного земельного кадастру.

Постановою про відмову у вчинені нотаріальних дій від 12.05.2016 № 358/02-31 приватний нотаріус Куйбишевського районного нотаріального округу Запорізької області відмовив ОСОБА_3, яка є опікуном ОСОБА_1, у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом на 5/6 часток від 1/10 частки нежитлового приміщення АДРЕСА_1 у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на зазначене приміщення. ( а.с.24).

Згідно з копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_5 від 04.02.2004 року виданого виконавчим комітетом Куйбишевської селищної ради Запорізької області, ОСОБА_7 є власником нежитлового приміщення по АДРЕСА_1, загальною площею 388,0 кв. м. (а.с.18).

Відповідно до копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_5 від 04.02.2004 року нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 складається з: А - нежитлове приміщення, 352,0 кв.м., п - підвальне приміщення, 36,0 кв.м., ганок, №1; ганок, №2; ганок, №3; ганок, №4; козирок, №5; замощення, №6 (а.с. 18).

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно п.5 ч.1 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952-ІV державна реєстрація прав проводиться, зокрема, на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Беручи до уваги те, що у ОСОБА_3, як опікуна малолітнього ОСОБА_1, виникли труднощі із оформленням в установленому законом порядку права на спадщину після смерті батька ОСОБА_7, оскільки на даний час неможливо встановити місцезнаходження оригіналів документів на нежитлове приміщення, тому суд прийшов до висновку, що дані правовідносини підлягають захисту в судовому порядку і наявні підстави для задоволення позову.

Дана правова позиція також була висловлена і в абзаці 3 пункту 23 постанови Пленуму Верховного суду від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», де зазначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Вирішуючи питання щодо сплати судового збору суд виходить з того, що оскільки суд задовольняє позов прокурора про визнання права власності на 5/6 часток від 1/10 частини нежитлового приміщення в порядку спадкування за заповітом, усі понесені ним судові витрати повинні бути стягнуті з іншої сторони, тобто з відповідача, а саме судовий збір у сумі 1378,00 грн.

Керуючись ст.ст.1241,1261,1268,1269 ЦК України, ст.ст.10,11,60,88,209,212-215,218, 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах дитини-сироти ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7,ІПН НОМЕР_1, право власності в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_9 року батька ОСОБА_7 на 5/6 часток від 1/10 частини нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2, проживаючої за адресою: 01033, АДРЕСА_1, на користь прокуратури Запорізької області в особі Бердянської місцевої прокуратури (код ЄДРПОУ 02909973, адреса: 71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Перемоги, 4, розрахунковий рахунок №35217095000271, код класифікації видатків бюджету - 2800, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, ЄДРПОУ 02909973) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378,00 гривень (однієї тисячі триста сімдесяти восьми грн. 00 коп.).

Рішення суду відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції - Куйбишевський районний суд Запорізької області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-денного строку з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом , що його ухвалив , за письмовою заявою відповідача поданою протягом десяти днів з моменту отримання його копії.

Суддя: Р.С.Солодовніков