Постановление суда № 59489727, 01.08.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 2/46/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

01.08.2016 Справа № 908/1323/16

Суддя Мойсеєнко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1, м. Запоріжжя, про відвід у справі № 908/1323/16 за позовом

позивача-1: ОСОБА_1, м. Запоріжжя,

позивача -2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ф.С.Б. ПЛЮС", м. Одеса,

позивача -3: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОРРІМА", м. Запоріжжя,

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Запорізькій завод "Перетворювач", м.Запоріжжя,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, м. Запоріжжя,

2) Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, м. Київ,

про визнання недійними рішень загальних зборів акціонерів від 03.05.2016р.,

за участю представників сторін:

від позивача-1: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1 від 0.08.2000р., витяг з ЄДР №1001079688 від 30.06.2016р.;

від позивача-2: Сідельникова О.Л., довіреність б/н від 25.05.2016р.;

Гришин С.В., довіреність б/н від 30.06.2016р.;

від позивача-3: Качур О.С., паспорт НОМЕР_2 від 10.01.2002р., витяг з ЄДР №1001079616 від 30.06.2016р.;

Сідельникова О.Л., довіреність б/н від 25.05.2016р.;

Гришин С.В., довіреність б/н від 30.06.2016р.;

від відповідача: Здоронок Г.І., довіреність №35/11 від 30.06.2016р.;

Літовченко Г.В., довіреність №35/15 від 15.06.2016р.;

Морозова В.В., довіреність №35/10 від 30.06.2016р.;

від третіх осіб: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 25.07.2016 р. відкладено розгляд справи на 01.08.2016 р.

В судовому засіданні 01.08.2016р. були присутні представники позивачів та відповідача, здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами - програмно-апаратним комплексом «Оберіг».

В судовому засіданні 01.08.2016 р. позивачем-1 подано клопотання про відвід судді Мойсеєнко Т.В. з підстав сумнівів у неупередженості судді, які викликані відмовою судді в задоволенні клопотань про призначення судової почеркознавчої експертизи, про розгляд справи колегією суддів, про витребування доказів від відповідача та Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, про огляд та дослідження доказів - відомостей, які містяться в мережі Інтернет, про направлення повідомлення до прокуратури.

Розглянувши в нарадчій кімнаті заяву про відвід, суд ухвалив відмовити в її задоволенні, оскільки вказана заява не відповідає вимогам ст. 20 ГПК України та є необґрунтованою.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 20 ГПК України відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті.

У п. 1.2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз'яснено, що за імперативним приписом частини четвертої статті 20 ГПК відвід повинен заявлятись у письмовій формі. Якщо відвід заявлено усно, господарський суд має запропонувати заявникові викласти його у письмовій формі (за необхідності надавши йому потрібний для цього час), а в разі відмови від заявлення відводу в такій формі - продовжити розгляд справи по суті із зазначенням про це в протоколі судового засідання.

Наприкінці судового засідання після відмови суду у задоволенні клопотання про створення колегії суддів для розгляду справи представник позивачів -2, -3 заявив відвід судді усно в судовому засіданні 01.08.2016 р., у зв'язку з чим судом була оголошена перерва в засіданні для оформлення заяви в письмовій формі. Після перерви через канцелярію суду позивачем-1 була подана письмова заява про відвід.

Ознайомившись з письмовою заявою позивавча-1 про відвід судді Мойсеєнко Т.В., судом встановлено, що заява не містить підпису ОСОБА_1

Крім того, вказана заява подана після початку розгляду справи по суті, а заявлені причини відводу не можуть вважатися підставами для відводу в розумінні ч. 1 ст. 20 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ГПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 21 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами.

Зазначені підстави для відводу відсутні, а відмова судді в задоволенні клопотань сторони не свідчить про неупередженість судді, оскільки задоволення або відхилення клопотань сторони є правом суду, яке здійснюється згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України на підставі оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням. Відхилення клопотань судом було обґрунтовано з посиланням на норми закону. Крім того, клопотання позивачів про витребування доказів у Державної прикордонної служби України було вирішено ухвалою суду від 05.07.2016 р. в даній справі. Клопотання позивачів про витребування доказів від відповідача та Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, а також про направлення повідомлення до прокуратури були вирішені ухвалою суду від 25.07.2016 р. Вказаними ухвалами було відмовлено у задоволенні цих клопотань. Тобто про відмову суду в задоволенні цих клопотань позивачу було відомо ще до початку судового засідання 01.08.2016 р., а тому посилання на ці обставини в якості підстави для відводу є безпідставними.

Враховуючи викладене, суд залишив заяву про відвід без задоволення.

Керуючись ст. ст. 20, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву про відвід залишити без задоволення.

Суддя Т.В.Мойсеєнко