Постановление суда № 59489475, 03.08.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2016 року м. Київ К/800/54069/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,

Суддів Олексієнка М.М.,

Штульман І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2 до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, третя особа - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (далі - ГУ МВС України в Харківській області), про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, в подальшому уточненим, про: визнання протиправною бездіяльності щодо ненаправлення Орджонікідзевським районним судом м. Харкова в Управління інформаційно-аналітичного забезпечення ГУ МВС України в Харківській області облікових документів за кримінальною справою №12502 за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 81 Кримінального кодексу УССР, стосовно ОСОБА_2, прийнятого остаточного процесуального рішення за кримінальною справою №12502; зобов'язання відповідача направити в УІАЗ ГУМВС України в Харківській області документи, необхідні для корегування відомостей щодо руху кримінальної справи №12502 відповідно до прийнятого остаточного процесуального рішення та подання про її закриття.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Орджонікідзевського районного суду м. Харкова щодо ненаправлення в УІАЗ ГУМВС України в Харківській області облікових документів відносно ОСОБА_2, прийнятого остаточного процесуального рішення за кримінальною справою №12502 за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 81 Кримінального кодексу УССР. Зобов'язано Орджонікідзевський районний суд м. Харкова направити в УІАЗ ГУМВС України в Харківській області документи, необхідні для корегування відомостей щодо руху кримінальної справи №12502 за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 81 Кримінального кодексу УССР, відповідно до прийнятого остаточного процесуального рішення. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року, прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалене ним судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновків про відмову у задоволенні касаційної скарги з огляду на наступне.

Судами встановлено, що ОСОБА_2 звертався до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з заявою про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження. При цьому посилався на те, що в 1975 році в провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова знаходилась кримінальна справа у відношенні нього за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 81 КК УССР редакції 1960 року. Ухвалою суду від 10 лютого 1975 року він був звільнений від кримінальної відповідальності та направлений на примусове лікування в психіатричну лікарню загального типу. Після проходження даного лікування, ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова примусові міри медичного характеру, відносно нього були припинені та в подальшому він знаходився на амбулаторному лікуванні.

У 2014 році позивач звернувся до УІАЗ ГУМВС України в Харківській області із заявою, в якій просив зняти відомості щодо наявності арешту та кримінальної справи.

Як вбачається з листа УІАЗ ГУМВС України в Харківській області від 15 серпня 2014 року позивача повідомлено, що база даних ГУМВС України в Харківській області містить відомості про його арешт по кримінальній справі №12502 та ухвалу суду про направлення його на примусове лікування в психіатричну лікарню загального типу.

Також, у листі зазначено, що відповідно до положень Інструкції «Про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку і органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України» внесення змін до обліку здійснюється тільки після надання до УІАЗ копій процесуальних документів про прийняття остаточних рішень. Підстави для зняття відомостей у відношенні позивача відсутні.

У зв'язку з викладеними обставинами, позивач 24 жовтня 2014 року звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з заявою, в якій просив направити до УІАЗ ГУМВС України в Харківській області документи, необхідні для внесення змін до обліку відомостей щодо кримінальної справи №12502.

У відповідь на звернення відповідачем листом від 31 жовтня 2014 року позивача повідомлено, що направлення будь-яких документів по кримінальній справі №12502 до УІАЗ ГУМВС України в Харківській області неможливо, оскільки усі документи знищенні внаслідок залиття архіву у 2002 році.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що єдиним судом, який у 1975 році міг прийняти рішення про зміну призначених судом примусових заходів медичного характеру, є Орджонікідзевський районний суд м. Харкова, як суд, що застосував ці заходи. Відповідачем по справі ні документально, ні нормативно не доведено правомірність відмови позивачу у наданні відповідних документів до УІАЗ ГУМВС України в Харківській області для видалення відомостей про наявність кримінальної справи №12502 відносно ОСОБА_2

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в ході розгляду справи не встановлено які конкретно порушення допущені Орджонікідзевським районним судом м. Харкова в сфері публічно-правових відносин. Крім того, рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях, а також на тих фактичних обставинах, які на момент його ухвалення хронологічно не відбулися. Перевірка наявності бездіяльності з боку Орджонікідзевського районного суду міста Харкова щодо не формування та не направлення до ІЦ облікових та корекційних документів за результатом розгляду кримінальної справи можливе лише за наявності такої справи.

Як вбачається з матеріалів справи, за наслідками розгляду заяви позивача про відновлення втраченого провадження ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 15 вересня 2014 року провадження закрито за недостатністю зібраних матеріалів для точного відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження.

Судом апеляційної інстанції правильно зазначено, що відповідно до статті 524 КПК України остаточне рішення по кримінальній справі може бути поновлено лише в рамках кримінально-процесуального законодавства.

Отже, за відсутності інформації про зміну чи скасування примусових заходів медичного характеру, суд позбавлений можливості направити будь-який документ до УІАЗ ГУМВС України в Харківській області.

В матеріалах справи відсутні відомості про рішення суду, на підставі якого заходи медичного характеру - направлення на примусове лікування в психіатричну лікарню загального типу змінені на амбулаторне лікування.

Перевірка наявності бездіяльності з боку Орджонікідзевського районного суду міста Харкова щодо не формування та не направлення до ІЦ облікових та корекційних документів за результатом розгляду кримінальної справи можливе лише за наявності такої справи.

Крім того, відповідно до інформації, наданої управлінням інформаційного забезпечення Головного управління національної поліції в Харківській області, станом на 16 грудня 2015 року за обліками УІЗ ГУНП в Харківській області позивач є особою, яку 25 жовтня 1974 року було заарештовано прокуратурою Орджонікідзевського району м. Харкова за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 81 КК України, кримінальна справа №12502. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10 лютого 1975 року направлено на примусове лікування в психіатричну лікарню загального типу та кримінальну справу №12502 у відношенні нього закрито.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правильними висновки суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухвалення оскаржуваного судового рішення, тому підстав до його скасування чи зміни немає.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.Й. Рецебуринський

Судді М.М. Олексієнко

І.В. Штульман