Постановление суда № 59445312, 22.07.2016, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/6826/16-ц

Провадження №4-с/523/71/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2016 р.Суворовський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого-судді: Бабакова В.П.,

при секретарі: Булгаковій Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії та постанову головного державного виконавця Кравець В.О. Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області,-

В С Т А Н О В И В :

Заявник звернувся до суду із вищевказаною скаргою.

Скаргу мотивовано тим, що на виконанні Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області знаходився виконавчий лист № 2-4154/11 виданий 07.12.2011 року Суворовським районним судом м. Одеси про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Марфін Банк» суму боргу у розмірі 6003963,63 гривень, а також з кожного в рівних частках сплачені і документально підтверджені судові витрати у загальному розмірі 1820,00 гривень. 25.01.2012 року у вказаному виконавчому провадженні винесено постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 600396,36 гривень. Заявник просить визнати неправомірними дії державного виконавця при винесенні даної постанови та скасувати її, оскільки дане виконавче провадження закінчено, у звязку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню на основі виконавчого документа.

Представник заявника в судове засідання не зявився, просив суд розглянути справи за його відсутності.

Представник Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області в судове засідання не зявилися, надав суду заперечення, просив у задоволенні скарги відмовити, оскільки скарга не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на виконанні Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області знаходився виконавчий лист № 2-4154/11 виданий 07.12.2011 року Суворовським районним судом м. Одеси про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Марфін Банк» суму боргу у розмірі 6 003 963,63 гривень, а також з кожного в рівних частках сплачені і документально підтверджені судові витрати у загальному розмірі 1 820,00 гривень. 25.01.2012 року у вказаному виконавчому провадженні винесено постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 600396,36 гривень. Постановою від 13.04.2012 року виконавче провадження закінчено, у звязку з скасуванням рішення, що підлягало виконанню на основі виконавчого документа.

Згідно ч. 5 ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження, у звязку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню на основі виконавчого документа, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір повертається боржникові.

За таких обставин, суд вважає, що постанова про стягнення виконавчого збору підлягає скасуванню.

Разом з тим, суд вважає, що вимога заявника про визнання дій державного виконавця неправомірними не підлягає задоволенню на підставі наступного.

Згідно ч. 2 ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження», державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми.

Таким чином, державний виконавець при винесенні постанови про стягнення виконавчого збору діяв згідно з вказаними нормами Закону.

Також суд не бере до уваги заперечення представника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, оскільки вважає, що скарга подана в порядку ст.. 383 ЦПК України стороною виконавчого провадження на постанову, яка була винесена під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України. Як наслідок, суд приходить до висновку, що дану скаргу слід розглядати саме в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст. 386-387 ЦПК, суд,-

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 на дії та постанову головного державного виконавця Кравець В.О. Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області задовольнити частково.

Скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 від 25.01.2012 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 30670790 по виконанню виконавчого листа № 2-4154/11 виданий 07.12.2011 року Суворовським районним судом м. Одеси про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Марфін Банк» суму боргу у розмірі 6 003 963,63 гривень, а також з кожного в рівних частках сплачені і документально підтверджені судові витрати у загальному розмірі 1 820,00 гривень.

В решті вимог відмовити.

Копію ухвали направити сторонами по справі.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя