Постановление суда № 59401982, 08.06.2016, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 1-кп/759/17/16

ун. № 759/18456/15-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2016 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Новик В.П.,

за участю секретаря судових засідань: Мельник Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12015100080007737 за обвинувальним актом стосовно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Київської області, громадянина України, має середню освіту, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 без визначеного місця проживання у м. Києві та в Україні,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186 та ч. 1 ст. 187 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор - Апреленко О.І., захисник - ОСОБА_3, обвинувачений - ОСОБА_2, інші учасники - потерпілий ОСОБА_4,-

ВСТАНОВИВ:

На виконання вимог ч. 3 ст. 331 КПК України та у зв'язку з тим, що судовий розгляд вказаного провадження на даний час не закінчено, а строк обраного раніше запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_2 спливає, судом винесено на обговорення питання доцільності продовження його тримання під вартою.

Прокурор, думку якого підтримав потерпілий, посилаючись на вагомість доказів обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні двох тяжких насильницьких злочинів, наявний ризик його переховування від суду та впливу на очевидців події, вважав за необхідне продовжити його тримання під вартою.

Захисник, думку якої підтримав обвинувачений, заперечували щодо продовження тримання обвинуваченого під вартою.

Заслухавши думку сторін провадження, проаналізувавши наявні матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Так, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні двох злочинів, які відносяться до категорії тяжких та за якими законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

На даний час залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений, опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження, ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування), вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 без визначеного місця проживання в м. Києві та в Україні, не одружений, утриманців немає, раніше неодноразово судимий, а також враховує вік та стан його здоров'я, стосовно якого на даний час в провадженні суду відсутні підстави вважати, що обвинувачений не може утримуватися під вартою.

Вказані обставини в сукупності дають достатні підстави вважати, що зазначені прокурором ризики існують та підтверджуються матеріалами кримінального провадження.

Приймаючи таке рішення суд враховує, що тримання під вартою обвинуваченого відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності, що викладено у рішення ЄСПЛ від 18.03.2008 у справі «Ладент проти Польщі» (Ladent v. Poland), а тому тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою є необхідним для забезпечення його присутності в суді, та інші, менш суворі заходи, не є достатніми для досягнення цієї цілі, з урахуванням особи обвинуваченого.

Враховуючи обставини даної справи, суд вважає за можливе визначити ОСОБА_2 заставу у максимальному розмірі, оскільки саме такий її розмір здатен забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 177, 183, 197, 331, 369 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 - тримання під вартою, обраний під час досудового розслідування, залишити без змін, і вважати його продовженим на строк 60 (шістдесят) днів, який рахувати з 08 червня 2016 року до 06 серпня 2016 року включно, і утримувати його у Київському слідчому ізоляторі № 13 Управління державної пенітенціарної служби України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.

Визначити ОСОБА_2 заставу в розмірі вісімдесяти мінімальних заробітних плат, що становить 110 240 (сто десять тисяч двісті сорок) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: 37315001003040, отримувач: Святошинський районний суд м. Києва, код ЄДРПОУ: 02896733, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО: 820019, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім'я, по-батькові платника застави.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_2, у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до Святошинського УП ГУ НП в м. Києві та до суду; не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвалу передати на виконання до Київського СІЗО № 13 Управління державної пенітенціарної служби України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: НОВИК В.П.