Постановление суда № 59329628, 01.08.2016, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/8048/14-к

Провадження № 1-кп/635/87/2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2016 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

Головуючого судді - Караченцева І.В.,

за участю секретаря - Ус Ю.В.,

прокурора - Харченка Є.Г.,

захисника-адвоката - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Покотилівка Харківського району Харківської області клопотання прокурора щодо продовження застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою та зустрічне клопотання захисника-адвоката ОСОБА_1 та обвинуваченого ОСОБА_3 про його звільнення по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_3 за ст. ст. 185 ч. 3, 185 ч. 2, 190 ч. 2 КК України, ОСОБА_4 за ст. 185 ч.3 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 за ст. ст.185 ч.3, 185 ч. 2, 190 ч. 2 КК України, ОСОБА_4 за ст. 185 ч.3 КК України.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_3 судом було обрано міру запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою, строк застосування якої закінчується 06.08.2016 р.

У звязку із цим прокурор Харченко Є.Г. заявив клопотання про продовження застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, бо, на його думку, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а ризики, які враховувались судом при обранні цієї міри запобіжного заходу не відпали і продовжують існувати.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник-адвокатОСОБА_1 заперечували щодо продовження відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили суд - змінити запобіжний захід обвинуваченому на більш мякий домашній арешт.

При цьому, клопотання захисника-адвоката ОСОБА_1 та обвинуваченого ОСОБА_3 про його звільнення не було обумовлене передбаченими законом гарантіями з'являтися на судові засідання.

Вислухавши сторони судового провадження та дослідивши надані ними документи, суд вважає, що зміна запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 з утримання під вартою на домашній арешт є недоречною, так як він був увязнений компетентним судом, відповідно до процедури встановленої законом, у звязку з тим, що не виконував законного припису суду, та неодноразово порушував обрану відносно нього міру запобіжного заходу у вигляді особистого зобовязання і ухилявся від забезпечення виконання встановленого законом обов'язку явки за викликами до суду, у звязку із чим був оголошений у розшук, і, відносно нього було обрано більш сувору міру запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою.

Законний арешт був здійснений з метою допровадження обвинуваченого ОСОБА_3, який ухилявся від суду, до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, та, у звязку із тим, що обґрунтовано вважалося необхідним запобігти вчиненню ним нових кримінальних правопорушень та втечі після його вчинення, так як на розгляд суду надійшло ще одне кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 При цьому, нові злочини, передбачені ст. 185 ч. 3, ст. 190 ч. 2 КК України, були вчинений ним під час того як він ухилявся від суду по кримінальному провадженню, яке вже знаходилось на розгляді суду. Окрім цього, за весь цей час не відбулося змін у особистості ОСОБА_3, який продовжував ухилятися від праці та навчання, і, таким чином, залишався суспільно небезпечним не маючи законних коштів для свого існування.

З урахуванням викладеного, при обранні судом вказаної міри запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 була досягнута рівновага між загальними інтересами суспільства та правами обвинуваченого передбаченими ст. 5 ч. 1 п. b), п. с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. (ратифікованої законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 р.) та ст. 2 ч. 3 Протоколу № 4 цієї Конвенції, і, втручання в особисту свободу обвинуваченого ОСОБА_3, являється пропорційним законній переслідуваній меті.

Обмеження, встановлені ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 21.01.2016 р. про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді утримання під вартою передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки і підтримання публічного порядку, а також з метою запобігання вчинення ним інших злочинів.

Суд, при вирішенні питання про продовження строку утримання під вартою враховуєвказані вимоги міжнародного законодавства щодо прав людини та кримінально-процесуального законодавства України, а також те, що ризики, які враховувались судом при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час не відпали і продовжують існувати та вважає за доцільне продовжити обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 199, 331, 369, 371, 372 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання захисника-адвоката ОСОБА_1 та обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу з утримання під вартою на домашній арешт відмовити.

Задовольнити клопотання прокурора Харченка Є.Г. та продовжити застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№27) на 60 діб, тобто до 29 вересня 2016 року.

Копію ухвали надіслати для виконання начальнику Харківської установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 27) та учасникам судового провадження - для відома.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В.Караченцев