Постановление суда № 59295525, 29.07.2016, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/8345/16-ц

2-з/357/66/16

У Х В А Л А

29.07.2016 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області

ОСОБА_1 розглянувши заяву ОСОБА_2, про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

Заявник 28.07.2016 року звернувся до суду з даною заявою та просить постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, а також грошові кошти, що належать ОСОБА_3 (паспорт серії СМ № 616767. виданий Білоцерківським МВМ № 1 ГУ МВС України в Київській області 03.04.2004 року, ідентифікаційний номер фізичної особи платника податків 230130991, що проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1) до винесення рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором про надання грошової позики № 01/11 від 01.11.2012 року.

Відповідно до ст.151 ЦПК України, забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, а якщо невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Заява про забезпечення позову повинна відповідати вимогам ст. 151 ЦПК України, а саме повинно бути зазначено: причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову з обґрунтуванням його необхідності та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

В ч. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що відповідно до частини першої статті 153 ЦПК заява про забезпечення позову розглядається судом у день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. У звязку з цим вжиття заходів забезпечення позову можливе не лише при проведенні попереднього судового засідання, здійсненні процесуальних дій з підготовки справи до судового розгляду чи під час судового розгляду, а й одночасно з відкриттям провадження у справі чи після постановлення такої ухвали. Винятком є заява про забезпечення позову з метою запобігання порушення права інтелектуальної власності, яка може бути подана та підлягає розгляду до подання позовної заяви (частина четверта статті 151 ЦПК). Заява про забезпечення позову за змістом повинна відповідати вимогам частини другої статті 151 ЦПК.

28.07.2016 року до суду надано позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, про стягнення боргу за договором позики, 29.07.2016 року справу передано судді, 29.07.2016 року, в порядку ч. 3 ст. 122 ЦПК України, судом направлено звернення до відділу адресно довідкової роботи ГУ ДМС України в м. Києві щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання ( перебування) відповідачів у справі.

Встановлено, що провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, про стягнення боргу за договором позики не відкрито в звязку з виконанням вимог ч. 3 ст. 122 ЦПК України.

Крім того, встановлено, що заява, про забезпечення позову, не відповідає вимогам ч.2 ст. 151 ЦПК України.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України в постанові «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову: зясувати обсяг позовних вимог; дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Так, до заяви додано інформацію про юридичну особу ПП «Талісман», керівником якої є ОСОБА_3, розмір статутного капіталу становить 0.00 грн. та додано інформаційну довідку з Державного реєстру прав на нерухоме майно з якого вбачається, що відповідачу у справі належить на праві спільної часткової власності 57/100 частини житлового будинку № 17-а по вул. Мельника в м. Біла Церква Київської області, однак, у прохальній частині заяви не зазначено на яке майно необхідно накласти арешт.

Також, в заяві не зазначено відомості: щодо відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам з врахуванням того, що заявлений вид забезпечення позову не буде перешкоджати господарській діяльності юридичної або фізичним особам; відомості щодо рухомого майна право на яке зареєстроване за відповідачем у встановленому законодавством порядку; відомості щодо грошових коштів, із зазначенням фінансових установ чи інших осіб в яких вони знаходяться, які належать відповідачу. Заявляючи спосіб забезпечення позову щодо накладення арешту на житловий будинок не додано відомостей про інших осіб зареєстрованих у даному будинку, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Враховуючи вищевикладене та на підставі п. 8 ст.153 ЦПК України суд повертає заяву ОСОБА_2, про забезпечення позову та розяснює, що забезпечення позову допускається на будь якій стадії розгляду справи, після відкриття провадження у справі, а повернення заяви про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з даною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду вразі повернення заяви або скарги.

Тому, суд розяснює, що заявник має право звернутись до суду з заявою про повернення судового збору.

Керуючись ст. ст. 151 153 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_2, про забезпечення позову, повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1