Постановление суда № 59265340, 21.07.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5225/16

Головуючий у першій інстанції Погрібний С. О.

Доповідач Кононенко Н. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого: Кононенко Н.А.

суддів: Гайворонського С.П., Сегеди С.М.

при секретарі: Томашевській К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Компанії з обмеженою відповідальністю компанія «Садіра» («SADIRA LIMITED») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Аркадія» та ОСОБА_3 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 05 листопада 2015 року, -

встановила:

02 листопада 2015 року Компанія з обмеженою відповідальністю компанія «Садіра» («SADIRA LIMITED») звернулась до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Аркадія» та ОСОБА_3 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 05 листопада 2015 року відкрито провадження по справі за вищевказаним позовом та призначено справу до розгляду.

На ухвалу суду представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає.

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява відповідає вимогам ст.ст. 119-120 ЦПК України. Підстав для відмови у відкритті провадження немає.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.

Так, апеляційним судом встановлено, що позивач Компанія з обмеженою відповідальністю компанія «Садіра» («SADIRA LIMITED») звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Аркадія» та ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, а саме земельних ділянок та будівлі, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2.

Тобто предметом даного спору є нерухоме майно, а саме земельні ділянки та будівлі.

Частиною першою ст. 114 ЦПК України передбачена виключна підсудність щодо позовів, які виникають з приводу нерухомого майна, оскільки вони пред'являються тільки за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Відповідно до п. 42 постанови Пленуму ВССУ № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Нерухоме майно, а саме земельні ділянки, знаходитьсь у Приморському районні, що по територальності відноситься до Приморського районного суду м. Одеси, тому суд першої інстанції цілком законно та обґрунтовано своєю ухвалою відкрив провадження по справі.

Посилання апелянта на те, що позов повинний бути поданий до суду за місцем проживання відповідача ОСОБА_3 у м. Роздільна , а саме Роздільнянським районним суду Одеської області, не заслуговує на увагу.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги переконливими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування суддею першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які привели або могли призвести до неправильного вирішення питання про підсудність справи.

При таких обставинах, судова колегія вважає, що ухвала суду відповідає вимогам ст. ст. 210, 213 ЦПК України, а тому не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 307; ст.ст. 312, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - відхилити.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 05 листопада 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області:

Н.А. Кононенко

С.П. Гайворонський

С.М. Сегеда