Постановление суда № 59254104, 27.07.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 148/1201/16-ц Провадження № 22-ц/772/2585/2016Головуючий в суді першої інстанції Ковганич С. В.Категорія 48Доповідач Зайцев А. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Зайцева А.Ю.,

суддів: Панасюка О.С., Шемети Т.М.,

при секретарі: Кирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Тульчинського районного суду Вінницької області від 22.06.2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про розподіл спільного майна подружжя.

Ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області від 07.06.2016 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків поданої заяви.

Ухвалою того ж суду від 22.06.2016 року, в зв'язку з невиконанням вимог ухвали від 07.06.2016 року про залишення позовної заяви без руху, позовну заяву ОСОБА_2 визнано неподаною та повернуто позивачеві.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду від 22.06.2016 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження судового розгляду, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню виходячи з наступного.

За змістом ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Приймаючи рішення повернути позовну заяву ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що вона не усунула в строк встановлений судом недоліки позовної заяви, яку ухвалою суду від 07.06.2016 року залишено без руху.

Проте судова колегія вважає, що до такого висновку суд першої інстанції дійшов з порушенням норм процесуального права та прав позивача.

Як вбачається із ухвали суду від 07.06.2016 року позовну заяву ОСОБА_2 було залишено без руху з тих підстав, що в позовній заяві нею не зазначено ціни позову та не оплачено судовий збір.

Залишаючи позовну заяву без руху, суддя районного суду вказав, що ОСОБА_2 зазначила у позові приблизну вартість спільного майна подружжя в сумі 631 000 грн. та фактично визначив розмір судового збору належного до сплати в сумі 6310 гривень.

Проте, визначаючи в ухвалі від 07.06.2016 року розмір судового збору, який слід сплати ОСОБА_2 за позовну заяву в розмірі 6310 грн., тобто 1 % від ціни позову (631 000 грн), суд першої інстанції залишив поза увагою, що ОСОБА_2 в позовній заяві просила здійснити розподіл спільного майна подружжя та виділити їй у власність 13/20 ідеальних частки житлового будинку, однак суд визначив розмір судового збору виходячи із вартості всього майна, а не його частини, чим порушив норми процесуального закону.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з п.1 ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» 1950 року кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Виходячи з наведеного, оскільки суд першої інстанції постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без руху зазначив підстави, які не ґрунтуються на матеріалах справи та нормах процесуального закону, що врешті призвело до безпідставного повернення позовної заяви, судова колегія вважає, що ухвала суду від 22.06.2016 року є незаконною та підлягає скасуванню, а матеріали справи направленню до суду першої інстанції для вирішення питання відкриття провадження по справі.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 311, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Тульчинського районного суду Вінницької області від 22.06.2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл спільного майна подружжя - скасувати, а матеріали справи направити до суду першої інстанції для вирішення питання відкриття провадження по справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: /підпис/ А.Ю. Зайцев

Судді: /підпис/ О.С. Панасюк

/підпис/ Згідно з оригіналом. Суддя: Т.М. Шемета