Постановление суда № 59240944, 19.07.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2016 року м. Київ

колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого Болотова Є.В.,

суддів: Білич І.М., Поліщук Н.В.,

при секретарі Горбачовій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою Лікувально-діагностичного центру Міністерства оборони України про зміну способу та порядку виконання рішення суду від 04 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А0515 та Лікувально-діагностичного центру Міністерства оборони України (ЛДЦ), третя особа: начальник Лікувально-діагностичного центру Самолюк Галина Василівна, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

за апеляційною скаргою Лікувально-діагностичного центру Міністерства оборони України на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 01 березня 2016 року,

встановила:

УхвалоюПодільського районного суду м. Києва від 01 березня 2016 року у задоволенні заяви відмовлено.

В апеляційні скарзі Лікувально-діагностичний центр Міністерства оборони України просить скасувати ухвалу суду та постановити нову про задоволення заяви, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

В судовому засіданні представники Лікувально-діагностичногоцентру Міністерства оборони України вимоги апеляційної скарги підтримали.

Самолюк Г.В. вважає апеляційну скаргу обґрунтованою.

ОСОБА_1 проти апеляційної скарги заперечила.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із її необґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Подільського районного суду м. Києва від 04 січня 2016 року позов задоволено частково.

Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника клінічної лабораторії - лікаря-лаборанта Лікувально-діагностичного центру з 11.11.2014 р.

Стягнуто з Лікувально-діагностичного центру на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11.11.2014 р. по 04.01.2016 р. в загальній сумі 57 609 грн. 36 коп.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць у сумі 4 242 грн. 92 коп. допущено до негайного виконання.

У задоволенні інших вимог відмовлено.

Проведено розподіл судових витрат.

Постановою головного державного виконавця відділу ДВС Подільського районного управління юстиції у м. Києві від 05 лютого 2015 року (ВП №49876959) відкрито виконавче провадження.

Обґрунтовуючи подану заяву Лікувально-діагностичний центр Міністерства оборони України зазначив, що з 31 липня 2015 року посада начальника клінічної лабораторії - лікаря-лаборанта виведено зі штату. Тому є незрозумілим у який спосіб і порядок виконувати резолютивну частину рішення суду про поновлення на роботі.

Відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну способу чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Зміст поданої заяви фактично зводиться до роз'яснення рішення суду від 04 січня 2016 року, і не містить вимог до зміни способу та порядку виконання судового рішення.

Тому судом першої інстанції обґрунтовано залишено її без задоволення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку пропомилковість висновків суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду від 01 березня 2016 року постановлена з додержанням вимог закону, відтак підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги немає.

Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312, п. 4 ч. 1 ст. 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів ,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу Лікувально-діагностичного центру Міністерства оборони України відхилити.

Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 01 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є.В. Болотов

Судді: І.М. Білич

Н.В. Поліщук