№ 59162910, 21.07.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2151/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2016 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд колегією в складі:

головуючого судді Бойко О.Я.,

судді Стеценка О.О.

судді Марина П.П.

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про стягнення одноразової грошової допомоги у сумі 133975,80 грн.,-

СУТЬ СПОРУ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної службиУкраїни з надзвичайних ситуацій, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог позивач просив суд:

1.Визнати дії Державної служби України з надзвичайних ситуацій код ЄДРПОУ 38516849 щодо розрахунку призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) травми або поранення захворювання чи інвалідності осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту № 5 від 20 жовтня 2015 року - неправомірними.

2.Стягнути з Державної служби України з надзвичайних ситуацій (код за ЄДРПОУ 38516849) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) користь недоотриману одноразову грошову допомогу у розмірі 133975,80 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

Наказом по особовому складу цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій 19.12.2014 року №668 позивач був звільнений у відставку.

У грудні 2014 року ОСОБА_1 встановлена друга група інвалідності, пов'язана з проходженням служби та виконанням службових обов'язків.

Протоколом № 5 засідання Комісії ДСНС України від 20.10.2015 року п.52 вирішено виплатити ОСОБА_1 інваліду другої групи одноразову грошову допомогу у сумі 90699,60 грн.

На момент звільнення позивача грошове забезпечення склало 5348,70 грн.

Відповідно до пп. 2 п.2 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності, затвердженого Постановою КМУ від 11.07.2007 року № 908 встановлено, що грошова допомога виплачується особам рядового і начальницького складу та особам,звільненим зі служби у разі настання інвалідності внаслідок виконання службових обов'язків у розмірі 42-місячного грошового забезпечення для інвалідів другої групи.

Виходячи з викладеного на думку позивача його одноразова грошова допомога інваліда другої групи внаслідок виконання службових обов'язків пов'язаних з проходженням служби повинна була складати: 5348,70 х 42 224645,40 грн. де 5348,70 грн. - сума грошового забезпечення позивача на момент звільнення, 42 - кількість місяців, 224645,40 грн. розмір одноразової грошової допомоги, що належить до виплати позивачу інваліду 2 групи.

Позивач зазначив, що комісія при нарахуванні йому одноразової грошової допомоги не правомірно не нарахувала суму коштів у розмірі 133975,80 грн.

Натомість, Протоколом № 5 засідання зазначеної комісії від 20.10.2015 року п. 52 вирішено виплатити позивачу інваліду другої групи одноразову грошову допомогу у розмірі 90 699,60 грн.

Позивач вважає, що розрахунок здійснено невірно при визначенні розміру одноразової грошової допомоги комісією не враховано доплати, премії, надбавки, що мали постійний характер та входили до грошового забезпечення на момент звільнення позивача.

Позивач вважає, що недоотримав одноразову грошову допомогу у розмірі 133975,80 грн.

Позивач у судове засідання не з'явився 12.07.2016 року через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі (а.с.150).

Представник відповідача у судове засідання не з'явився 10.06.2016 року через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Від представника відповідача надійшли заперечення на адміністративний позов в яких зазначено, що ДСНС України не мала правових підстав збільшити розмір грошової допомоги позивачу, оскільки збільшення грошової допомоги позивачу було б безпідставним витраченням бюджетних коштів.

Оскільки ДСНС України здійснила розрахунок та виплату одноразової грошової допомоги позивачу відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Водночас, відповідно до ч.4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Таким чином, зважаючи на надану з боку позивача заяву про розгляд справи без його участі та надану заяву представника відповідача про розгляд справи в порядку письмового провадження, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також відсутність перешкод для розгляду справи за відсутності учасників процесу, суд відповідно до положень ст.122, ст.128 КАС розглядав справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не належить до задоволення. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 полковник служби цивільного захисту проходив службу в Державній службі України з надзвичайних ситуацій на посаді заступника начальника управління - начальника відділу організації реагування та готовності підрозділів управління реагування на надзвичайні ситуації ГУ ДСНС України в Одеській області.

19.12.2014 року наказом ДСНС України № 668 позивача звільнено зі служби у відставку (із зняттям з військового обліку) за пунктом 176 підпунктом « 3» (за станом здоров'я) (а.с.11).

В наказі № 668 зазначено підставу: подання начальника Головного управління ДСНС України в Одеській області ОСОБА_2, свідоцтво про хворобу ЦЛЕК ДСНС України від 15.12.2014 року № 2107, рапорт ОСОБА_1 (а.с.12-14).

Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту, їх права та обов'язки визначаються Кодексом цивільного захисту України, Законом України служби цивільного захисту їх права та обов'язки визначаються Кодексом цивільного захисту України, Законом України «Про затвердження Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту», Положення № 593.

Умови грошового забезпечення осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі постанова № 1294), Інструкцією про виплату грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, затвердженою наказом МВС України від 23.04.2015 року № 475.

На момент звільнення позивача із служби цивільного захисту застосовувалася Інструкція про виплату грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, затверджена наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від10.06.2008 року № 447 (далі - Інструкція про виплату грошового забезпечення №447).

Відповідно до ч.1,2 ст.101 Кодексу цивільного захисту України визначено, що служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Пунктом 15 Положення № 593 встановлено, що склад осіб, які перебувають на службі цивільного захисту, поділяються на рядовий і начальницький. Начальницький склад поділяється на молодший, середній, старший і вищий, яким присвоюються спеціальні звання.

Згідно з ч.6 п.15 Положення № 593 старший начальницький склад - майор служби цивільного захисту підполковник служби цивільного захисту, полковник служби цивільного захисту.

Тобто, особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту в тому числі позивач, за своєю правосуб'єктністю відноситься до спеціальної категорії суб'єктів права, правовідносини з якими регулюються нормами спеціального законодавства.

Оскільки позивач проходив саме службу цивільного захисту (державну службу особливого характеру) він відноситься до кола спеціальних суб'єктів права, а його правовий та соціальний статус регулюється спеціальним законодавством.

Суд встановив, що 24.12.2014 року позивачу була встановлена ІІ група інвалідності строком до 01.01.2016 року, що підтверджується довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серія 10ААА № 125458 та довідкою до акта огляду медико - соціальною експертною комісією серія 10 ААВ № 746832 виданими Обласною МСЕК м. Одеси № 1 (а.с.12-13).

Згідно з свідоцтвом про хворобу № 2107 виданого Центральною лікарської - експертною комісією причинний зв'язок захворювання позивача пов'язаний з проходженням служби (а.с.14).

Отже право на отримання одноразової грошової допомоги як інваліда ІІ групи в позивача виникло саме у грудні 2014 року з дня встановлення інвалідності.

На момент виникнення спірних правовідносин (встановлення інвалідності), право та умови отримання особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту встановлені Кодексом цивільного захисту України та постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 р. № 908 "Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту" (далі - Порядок виплати одноразової грошової допомоги № 908).

Підпунктом 2 пункту 2 Порядку виплати одноразової грошової допомоги № 908 встановлено, що особам рядового і начальницького складу у разі настання інвалідності в період проходження служби та особам, звільненим із служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення, а якщо інвалідність настала внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, незалежно від строку, який минув після звільнення із служби, у розмірі:48-місячного грошового забезпечення - інвалідам І групи; 42-місячного грошового забезпечення - інвалідам ІІ групи36-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи.

Пунктом 3 Порядку виплати одноразової грошової допомоги № 908 встановлено, що розмір одноразової грошової допомоги визначається виходячи з окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, посадового окладу за останньою посадою, яку займала особа рядового або начальницького складу на день загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання, установлення інвалідності, а особа, звільнена із служби - на день звільнення.

Відповідно до пункту 6 Порядку виплати одноразової грошової допомоги № 908 підрозділ подає ДСНС України висновок щодо можливості виплати грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 4 і 5 цього Порядку, а також довідку про грошове забезпечення та копію документа, що свідчить про обставини загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання, захворювання чи нещасного випадку, який трапився з особою рядового або начальницького складу. ДСНС України приймає на підставі поданих документів рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги та надсилає його разом із зазначеними документами підрозділу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які мають право на її отримання.

Суд встановив, що відповідно до довідки від 25.12.2014 № 01/348/15 наданої Головним управління ДСНС України в Одеській області розмір грошового забезпечення Позивача за останньою посадою, яку від займав на день звільнення для виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої Порядком виплати одноразової грошової допомоги № 908 складався з: посадового окладу - 1407, 00 грн.; окладу за спеціальним званням - 135, 00 грн.; надбавки за вислугу років - 616 грн. 80 коп. - всього 2158 грн. 80 коп.(а.с.129).

Також суд встановив, що згідно з протоколом засідання Комісії ДСНС України з призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - Комісія ДСНС України) від 20.10.2015 № 5 Позивачу як інваліду II групи, було вирішено виплатити, згідно із підпунктом 2 пункту 2 Порядку виплати одноразової грошової допомоги № 908 одноразову грошову допомогу у сумі 90 669 грн. 60 коп. (а.с.17)

Відповідно до п. 1 постанови КМУ № 1294 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 2 постанови КМУ № 1294 встановлено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Державною службою з надзвичайних ситуацій.

Загальними положеннями Інструкції про виплату грошового забезпечення № 477 встановлено порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу, які проходять службу в органах і підрозділах цивільного захисту Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (на сьогодні в органах і підрозділах цивільного захисту ДСНС України).

Отже, суб'єктами права на яких поширюється дія зазначеної постанови КМУ № 1294 та Інструкції про виплату грошового забезпечення № 477 є тільки особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які у встановленому порядку проходять службу цивільного захисту та яким відповідно до зазначених нормативно-правових актів нараховується грошове забезпечення під час проходження ними такої служби.

А тому посилання позивача на ці нормативні акти, на думку суду є невірним.

При цьому суд зауважує, що в даних спірних правовідносинах саме Порядок виплати одноразової грошової допомоги № 908 регулює умови виплати одноразової грошової допомоги особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності.

Порядок виплати одноразової грошової допомоги № 908 є спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає розмір грошової допомоги зокрема: у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності, а не розмір грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу при проходження ними служби цивільного захисту. Тобто особі, звільненої на момент здійснення таких виплат.

Згідно з ч.2 ст. 118 Кодексу цивільного захисту України у разі травми або поранення, заподіяного особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання службових обов'язків, а також інвалідності, що настала у період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що стався у період проходження служби, пов'язаного з виконанням службових обов'язків, залежно від ступеня втрати працездатності такій особі виплачується одноразова грошова допомога у розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Норма цієї статті є бланкетною та передбачає, що порядок виплати цієї допомоги її конкретні розміри залежно від групи інвалідності та складові грошового забезпечення, які включаються в розрахунок одноразової грошової допомоги, встановлюються Кабінетом Міністрів України, що затверджує відповідний порядок.

Суд встановив, що відповідно до цієї статті Кодексу та з урахуванням вимог п.3 Порядку виплати одноразової грошової допомоги № 908 позивачу правомірно виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 42- місячного грошового забезпечення (2158,80 грн.х42 місяців складає 90669,60 грн.).

Крім того, суд вважає неправильним посилання позивача на Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон №2011-XІІ) зокрема на ч.2 ст.9 якою передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Так, суд зауважує, що відповідно до ст.3 Закону № 2011-XII визначено, що сфера дії цього закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, та членів їх сімей тощо.

Згідно з ст. 16 Закону № 2011-XII передбачено виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, у розмірі, встановленому цим Законом.

Водночас відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1052 (далі - Положення про ДСНС України), ДСНС України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Позивач - полковник служби цивільного захисту не відноситься до військовослужбовців, не виконував військовий обов'язок, а тому сфера дії Закону № 2011-XII на нього не поширюється.

Пунктом 2 Положення про ДСНС України назначено, що ДСНС у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Частиною другою статті 95 Конституції України встановлено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Таким чином, суд робить висновок, що ДСНС України не мала правових підстав збільшити розмір грошової допомоги позивачу, оскільки, збільшення вищезазначеної грошової допомоги позивачу було б безпідставним витрачанням бюджетних коштів. А тому при розрахунку розміру одноразової грошової допомоги позивачу ДСНС України діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, а відтак вимоги позивача є безпідставними та такими, що не належать до задоволення.

Відповідно до ч.3. ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В ході розгляду справи позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки суд по справі свідків не залучав та не призначав проведення судових експертиз, розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 86, 94,128, 159-164 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через адміністративний суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.

Головуючий суддя О.Я. Бойко

Суддя О.О. Стеценко

Суддя П.П. Марин