Постановление суда № 59110834, 13.07.2016, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"13" липня 2016 р. Справа № 907/369/16

Розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "СПД-С" про забезпечення позову у справі

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СПД-С", м. Мукачево

До відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Воловець

Про стягнення 569163,17 грн.

Суддя Л.С. Журавчак

За участі представників сторін:

Від позивача ОСОБА_2, предст. за дов. від 04.07.16;

Від відповідача ОСОБА_1, підприємець; ОСОБА_3, предст. за дог. від 12.07.16;

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "СПД-С" заявлено позов до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 569163,17 грн. Одночасно в заяві просить суд в порядку статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України накласти арешт на майно та грошові кошти на суму позову, мотивуючи її ігноруванням відповідачем усних та письмових вимог по виконанню спірного зобов"язання, що дає підстави вважати, що відповідач і надалі порушуватиме права позивача та ухилятиметься від його виконання, що може ускладнити або навіть унеможливити повне та своєчасне виконання рішення суду.

В ході судового розгляду позивач підтримав клопотання та подав суду примірники газет з оголошенням про продаж нерухомості (готель. кафе) з зазначенням імені та телефонного номера відповідача та копію Технічного паспорту на кафе з магазином (незавершене будівництво), належне відповідачу.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача усно та письмово заперечив проти задоволення клопотання про забезпечення позову, посилаючись на його необгрунтованість. Наголосив, що жодних оголошень ні в газети, ні в інтернеті підприємець не розміщував. Поданий же Технічний паспорт вважає неналежним доказом по справі та звертає увагу суду на факт знаходження його у позивача. Крім того, наголосив, що 21.06.16 слідчим суддею Воловецького районного суду накладено арешт на майно, яке належить ОСОБА_1, а саме, на кафе з магазином та транспортний засіб, внаслідок чого відділом ДВС накладено заборону на відчуження згаданого майна. Стосовно ж клопотання про накладення арешту на кошти відповідача, то такі на рахунках відповідача відсутні.

Заслухавши представників сторін, оцінивши зібрані матеріали заяви, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання про забезпечення позову з огляду на наступне.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Таким чином, не виключається можливість розгляду клопотання про вжиття заходів забезпечення позову і в процесі розгляду судом господарської справи.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України N 16 від 26.12.11 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Оскільки позивачем не наведено достатньо обґрунтованих припущень, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись чи погіршитись (подані заявником газети не можуть служити належним доказом таких), беручи до уваги наявність заборони (арешту) на відчуження майна відповідача, у задоволенні клопотання належить відмовити.

До того ж, відповідно до статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, позивачем же заявлено клопотання як про накладення арешту на все належне відповідачу майно в розмірі заявлених до стягнення грошових сум, так і на належні йому грошові кошти в цьому ж розмірі.

Керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовити.

Суддя Журавчак Л.С.