Решение № 59110828, 13.07.2016, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.07.2016 Справа № 907/257/16

Розглянувши матеріали справи

За позовом Солочинської сільської ради, с. Солочин Свалявського району

До відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Маргіт", с. Солочин Свалявського району

Про стягнення 324919,54 грн.

Суддя Л.С. Журавчак

За участі представників сторін:

Від позивача

Від відповідача ОСОБА_2, предст. за дов. від 16.05.16 №37;

Суть спору: стягнення 324919,54 грн., в т. ч. 269989,18 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 08.10.15, 15080,48 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань, 32684,88 грн. втрат від інфляції, 7165грн. (3%) річних

В судовому засіданні за згодою сторін оголошувались перерви з 08.06.16 до 06.07.16 до 10:30год., до 11.07.16 до 10:30год. та до 13.07.16 до 09:30 год. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України

Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі, вважає їх підтвердженими належними доказами, зокрема, договором купівлі-продажу земельної ділянки від 08.10.15, платіжними дорученнями та виписками про часткове погашення боргу, розрахунком заборгованості.

Відповідач проти позову заперечив та пояснив наступне. По-перше, 06.05.16, 05.07.16 та 12.07.16 товариство перерахувало на рахунок Солочинської сільської ради 269972,18 грн. в рахунок оплати вартості земельної ділянки, тому в цій частині просить суд провадження у справі припинити. По-друге, до укладення 08.10.15 Договору купівлі-продажу земельної ділянки, що знаходиться за адресою: с. Солочин, сан. "Квітка Полонини", урочище "Біласовиця" б/н Свалявського району Закарпатської області загальною площею 0,8398 га, товариство користувалося вказаною земельною ділянкою на праві оренди відповідно до Договору оренди земельної ділянки від 17.11.14. Оскільки після купівлі спірної земельної ділянки товариство протягом жовтня 2015 року - лютого 2016 року помилково продовжувало сплачувати орендну плату, внаслідок чого на рахунок сільської ради від нього надійшло 41043,20 грн., ТОВ "Маргіт" звернулося до ради з пропозицією зарахувати вказані кошти в рахунок належних платежів за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 08.10.15 або повернути їх на рахунок товариства як помилково сплачені, однак, відповіді не отримало. По-третє, не погоджується з проведеним позивачем розрахунком інфляційних нарахувань, на підтвердження чого подав контррозрахунок.

ВСТАНОВИВ:

08 жовтня 2015 року між Солочинською сільською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Маргіт" укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки для здійснення підприємницької діяльності, посвідчений приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований у Реєстрі за №2606.

За умовами вказаного Договору позивач - продавець на підставі рішення шістдесят першої сесії 4-го скликання Солочинської сільської ради від 19 серпня 2015 року "Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення" продає (передає за плату), а покупець-відповідач купує(приймає у власність і оплачує) земельну ділянку з усіма обтяженнями, обмеженнями і сервітутами за адресою: с. Солочин, сан. "Квітка Полонини", урочище "Біласовиця", б/н, Свалявського району, Закарпатської області, загальною площею 0,8398 га(8398 кв.м), згідно з планом земельної ділянки (пункт 1.1).

Відповідно до п. п. 2.3, 2.4 Договору ціна продажу земельної ділянки за цим договором складає 1069989,18 грн. Вказана сума частково сплачена покупцем-відповідачем в сумі 400017грн. продавцю-позивачу на його розрахунковий рахунок ще до підписання даного Договору, а решта суми заборгованості, що складає 669972,18грн. має бути оплачено покупцем - ТОВ "Маргіт" Солочинській сільській раді на її розрахунковий рахунок до 10.10.15 з дня підписання договору.

В обумовлений договором строк відповідач не виконав зобов"язання, натомість сплатив позивачу 100000грн. - 06.11.15, 100000 грн. - 17.12.15, 100000 грн. - 19.01.16 та 100000 грн. - 18.03.16, що підтверджено виписками з рахунку позивача. Станом на 18 квітня 2016 (день пред"явлення позову) у позивача існувала заборгованість, яку позивач просить стягнути в примусовому порядку.

Крім суми боргу, позивачем відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано 7165 грн. (трьох відсотків) річних, 32684,88 грн. втрат від інфляції, а також, на підставі п. 4.3 Договору за прострочення оплати пеню в розмірі 0,03% від суми боргу за кожен день прострочення в розмірі 15080,48 грн.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.

При пред"явленні позову позивачем в описовій його частині правильно зазначено суму внеску, який повинен бути сплачений і фактично був сплачений відповідачем за земельну ділянку до 10.10.15 - 669972,18 грн., однак, при врахуванні вказаних позивачем проплат в розмірі 400000грн., позивач помилково обрахував залишок боргу, який склав суму 269989,18 грн,. тоді як такий складає 269972,18 грн.

В ході судового розгляду відповідачем подано докази про повне погашення відповідачем заборгованості на суму 269972,18 грн., на підтвердження чого подано платіжні доручення від 06.05.16 на суму 100000грн., від 05.07.16 на суму 100000грн. та від 12.07.16 на суму 69972,18 грн.

За таких обставин справи провадження в цій частині належить припинити відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, в задоволенні ж вимоги про стягнення 17 грн. боргу належить відмовити.

Стосовно ж вимоги про стягнення з відповідача нарахованих позивачем (трьох відсотків) річних у сумі 7165грн. та 32684,88грн. втрат від інфляції, така з врахуванням перерахунку, підлягає до задоволення частково в розмірі 7164,22грн. і 13194,18 грн. відповідно, в задоволенні ж решти належить відмовити.

Оскільки за порушення зобов'язання встановлено пеню, то вона, відповідно до здійсненого перерахунку, підлягає стягненню у розмірі 15079,90 грн. на підставі ст. ст. 549, 551, 624 Цивільного кодексу України та ст. ст. 230-232 Господарського кодексу України. В іншій же її частині належить відмовити.

Таким чином, з товариства з обмеженою відповідальністю "Маргіт" належить стягнути на користь позивача суму 35438,30грн., в т. ч. 15079,90 грн. пені за прострочення зобов"язань, 3(%) річних у сумі 7164,22грн. та 13194,18грн. втрат від інфляції, відмовивши в задоволенні решти.

Крім того, на відповідача належить віднести 4581,14 грн. судових витрат відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Маргіт" (89321, Закарпатська область, Свалявський район, с. Солочин, санаторій "Квітка Полонини", б/н, код 22070231) на користь Солочинської сільської ради (89231, Закарпатська обл., Свалявський район, с. Солочин, 241, код 25445006) суму 35438,30грн.(тридцять п"ять тисяч чотириста тридцять вісім гривень 30 коп.), в т. ч. 15079,90 грн. пені за прострочення зобов"язань, 3(%) річних у сумі 7164,22грн. і 13194,18грн. втрат від інфляції та 4581,14грн.(чотири тисячі п"ятсот вісімдесят одна гривня 14 коп.) на відшкодування судових витрат.

3. В частині стягнення 269972,18 грн. боргу провадження у справі припинити.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 21.07.2016 року.

Суддя Л. С. Журавчак