Постановление суда № 59107487, 24.05.2016, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Театральна, 18

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

_______________

У Х В А Л А

"24" травня 2016 р. Справа № 6/88-Б-05

Суддя господарського суду Пригуза П.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі

за заявою: Прокурора Генічеського району Херсонської області в інтересах держави в особі:

кредитора-1: Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Генічеськ Херсонської області,

кредитора-2: Управління Пенсійного Фонду України в Генічеському районі, м. Генічеськ Херсонської області,

до: Відкритого акціонерного товариства "Трест "Генічеськагробуд", ідентифікаційний код 01352965, пр. Миру, 51, м. Генічеськ Херсонської області,

про банкрутство

за участю прокурора Ахременко О.Д. посвідчення № 031759 від 26.01.2015р.;

представників сторін: від кредиторів:

ВВД ФСС НВВ та ПЗУ у Генічеському районі Херсонської області - ОСОБА_2, доручення № 1/16 від 31.03.2016;

ТОВ Фірма "Енергія" - ОСОБА_3, довіреність б/н від 15.02.2016;

ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6;

від боржника: ліквідатор ОСОБА_7

в с т а н о в и в:

Справа про банкрутство порушена ухвалою господарського суду від 28.03.2005 року на загальних підставах, визначених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", далі Закон про банкрутство.

Постановою від 16.07.2009 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора.

До початку судового засідання 24.05.2016 року кредитором ОСОБА_1 заявлено відвід судді Пригузі П.Д., який підтримано ним у залі суду.

Заслухавши заявника ОСОБА_1, учасників провадження та представників кредиторів, прокурора у справі, суд залишився в нарадчій кімнаті для вирішення питання про відвід.

Вивчивши мотиви заяви про відвід судді суд встановив наступне.

Заявник, посилаючись на ст. 20 ГПК України, заявляє, що суддя Пригуза П.Д. у справі № 6/88-Б-05 має особисту зацікавленість, упродовж 2005-2016 років приймав відповідні ухвали у процедурах провадження, частина з яких була змінена або скасована судами апеляційної інстанції. За результатами скасувань і змін ухвал, на його думку, суддя повинен був заявити самовідвід, вважає, що справа незаконно знаходиться у провадженні судді. Окрім того, заявник висловлює припущення про те, що зацікавленість судді Пригузи П.Д. ґрунтується на близьких стосунках з кредитором ОСОБА_4 Зазначені обставини викликають у заявника сумніви у безсторонності судді Пригузи П.Д., просить відвести суддю від розгляду справи з метою передачі справи на автоматичний розподіл і визначення іншому не зацікавленому судді.

Заява ОСОБА_1 містить підписи інших учасників провадження, які, як стверджує ОСОБА_1, підтримали заяву про відвід, зокрема: ОСОБА_8, ОСОБА_9 та начальник відділення ВД ФСНВ у Генічеському районі ОСОБА_10.

Зазначена заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 20 ГПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 2- 1 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами.

Відповідно до матеріалів справи дійсно є наявними факти зміни та скасування деяких ухвал у справі про банкрутство, які ухвалені суддею Пригузою П.Д. При цьому, у разі наявності підстав для нового розгляду або для перегляду ухвал за нововиявленими обставинами справа передавалася для вирішення цих питань іншому судді відповідно до приписів ст. 2-1 ГПК України. Про такий спосіб вирішення цих питань наведено в самій заяві ОСОБА_1

Відповідно до приписів зазначеної ст. 20 ГПК України відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті.

У відповідності до ст.ст. 2, 7, 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

Суд звертає увагу заявника, що відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (наприклад, рішення від 9 листопада 2006 у справі "Білуха проти України", Справа щодо гарантій розгляду справи незалежним і безстороннім судом) Суд зазначає, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за субєктивним та обєктивним критеріями. Відповідно до субєктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з обєктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.

Що стосується субєктивного критерію, то особиста безсторонність судді презумується, поки не надано доказів протилежного.

За обєктивним критерієм слід визначити окремо від поведінки судді, чи існували переконливі факти, які б давали підстави для сумнівів у його безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини сумніватися, що певний суддя був небезстороннім. Позиція відповідного судді є важливою, але не вирішальною. Головним є те, чи можна вважати такі побоювання обєктивно обґрунтованими.

Як зазначалося судом скасування ухвал, якими спір не розглянуто по суті не є правовою підставою для відводу судді. Побоювання та твердження заявника ОСОБА_1 щодо можливої зацікавленості, упередженості та завідомо незаконної діяльності судді є чуттєвими припущеннями та звинуваченнями, які не мають під собою обєктивного підґрунтя.

Тривалий розгляд цієї справи (понад 11 років) обєктивно не залежить від судді, а є колективним результатом роботи (діяльності) арбітражних керуючих та конкурсних кредиторів. Нездатність зазначених учасників провадження задовольнити вимоги кредиторів по заробітній платі і завершити ліквідаційну процедуру не є провиною суду або особисто судді Пригузи П.Д., а повязана з численними обєктивними обставинами, що випливають із стану майна боржника (відсутність документів на майно і необхідність їх розшуку та відновлення тощо), поведінкою учасників провадження, а також субєктивними якостями арбітражних керуючих, кредитрів та їх представників, про які суд неодноразово зазначав в ухвалах у цій справі.

Вказані обставини також не можуть вважатися підставою для відводу судді.

Розглянувши заяву про відвід судді, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для її задоволення, оскільки заявник не навів обєктивних даних (фактів), які закон визначає як підстави для відводу судді.

Суд зазначає, що суддя у даній справі за участю заявника є субєктивно вільний від особистих прихильностей та упереджень, в тому числі як до особи кредитора ОСОБА_4 так і до заявника ОСОБА_1 та інших представників сторін, не має з ними відносин, які могли-би завадити всебічному, повному та об'єктивному розгляду справи.

Суд підкреслює, що як зазначив Європейський Суд з прав людини у рішеннях у справах "Ветштайн проти Швейцарії", п.44 та "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" від 07.08.1996 року, п. 58 "При вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".

Суд вважає, що побоювання заявника у небезсторонності не є обґрунтованими обєктивно та не ґрунтуються на фактах та нормах законодавства.

Права заявника відводу на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом у цій справі не є порушеним так само як і осіб, що поставили свої підписи під заявою.

Керуючись ст. 20, ст. 82, ст. 86 ГПК України, суд-

у х в а л и в:

Заяву про відвід судді П.Д.Пригузи - відхилити.

СуддяП.Д. Пригуза