№ 59073846, 19.07.2016, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області

______________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2016 року м. Рівне

Суддя Апеляційного суду Рівненської області Полюхович О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 30 травня 2016 року з участю:

?захисника ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 30 травня 2016 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 275 грн. 60 коп.

За постановою суду ОСОБА_1, 22 квітня 2016 року, о 02 год. 30 хв., в м. Рівне, по вул. Київській, 40, на території автовокзалу, керував транспортним засобом Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_1, перебуваючи в стані алкогольного спяніння.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 покликається на незаконність постанови суду першої інстанції, зазначаючи на порушення судом вимог ст. 245, 247, 280 КУпАП. Вказав, що 22 квітня 2016 року автомобілем у стані алкогольного спяніння не керував, двигун не запускав. Автомобіль знаходився на автостоянці автовокзалу. В той час, коли перебував у машині з ОСОБА_3, оскільки віддавав йому борг, знявши гроші у банкоматі ПриватБанку, підбігли працівники поліції та, застосувавши силу і спецзасоби, їх затримали. Просить скасувати постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 30 травня 2016 року та закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Заслухавши захисника ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення й доводи апеляційної скарги, суд вважає, що скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненому грунтуються на сукупності зібраних у матеріалах справи та досліджених в судовому засіданні достатніх та достовірних доказах, яким дана правильна юридична оцінка.

Суддя вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 160 від 22 квітня 2016 року, складеного о 02 год. 44 хв. лікарем КЗ РОЦПЗН РОР ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного спяніння 1.88 проміле (а.с.3).

В судовому засіданні апеляційної інстанції з приводу встановлених судом обставин, що мали місце 22 квітня 2016 року, ОСОБА_1 заперечив факт керування ним транспортним засобом в стані алкогольного спяніння, пояснивши, що коли підійшли працівники поліції, він сидів з товаришем ОСОБА_3 у автомобілі, який знаходився на стоянці автовокзалу по вул. Київська, віддавав останньому борг. Наміру керувати не мав. Вказав, що працівники поліції, застосувавши силу і спецзасоби, їх затримали.

Допитаний у якості свідка інспектор поліції ОСОБА_5 пояснив, що 22 квітня 2016 року, близько 02 год., під час патрулювання на території автовокзалу в пішому порядку, помітили (були троє працівників поліції), як зі сторони вул. Соборної до автомобіля, який знаходився на стоянці перед головним входом (стояв ліворуч), наближаються двоє осіб з явними ознаками алкогольного спяніння. Підійшовши до автомобіля зі сторони водія, відімкнули автомобіль, сіли, завели двигун, здали назад і розпочали рух, після чого були зупинені. Вказав, що за кермом був ОСОБА_1 (перевіряли посвідчення водія і реєстраційний талон на транспортний засіб). Не заперечив, що застосовувались стосовно ОСОБА_1 та його товариша спецзасоби з метою власної безпеки та припинення неправомірної, зухвалої поведінки останніх.

Працівник поліції ОСОБА_6, який перебував у групі з ОСОБА_5 22 квітня 2016 року, дав аналогічні пояснення в суді апеляційної інстанції.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не заслуговують на увагу та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Стягнення суддею накладене з врахуванням положень ст. 33 КУпАП в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, що є необхідним і достатнім та відповідає меті адміністративного стягнення щодо сприяння подальшому вихованню особи і запобіганню вчинення нею нових правопорушень, визначеній у ст. 23 КУпАП

Постанова суду є законною та обгрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд ?

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 30 травня 2016 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: О.І. Полюхович