№ 59043320, 25.05.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2016 року Справа № 814/2726/15

м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Середа О.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовом: Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Миколаївській області, м. Миколаїв

до відповідача: ОСОБА_1, м. Миколаїв

третя особа 1: Миколаївська міська рада, м. Миколаїв

третя особа 2: ОСОБА_2, м. Миколаїв

Суть спору: зобов"язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Державна архітектурно-будівельна інспекція України (надалі - позивач) звернулась до адміністративного суду з позовом про зобовязання ОСОБА_1 (надалі відповідач) привести самочинно реконструйовану прибудову сіней літ. "а-1" у стан, що передував самочинному виконанню будівельних робіт, знести самочинно збудовані сіни літ. "а-1" розмірами 3, 70 * 3, 70 м.

В обґрунтування вимог позивач вказав, що не виконав вимоги припису про зобов'язання привести самочинно реконструйовані сіни у попередній стан, оскільки самочинне будівництво проведено на земельній ділянці, що не відведена в установленому законом порядку, а між співвласниками будинку існує спір щодо користування земельною ділянкою.

Відповідач вважає, що оскаржені рішення відповідача були прийняті всупереч вимогам діючого законодавства України.

Відповідач заперечення надав, позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у ньому.

Відповідно до матеріалів справи, на підставі пункту 4 статті 122 КАС України, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне.

У березні 2015 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на обєкті за адресою: вул. 68 Десантників, 29-А, м. Миколаїв, в ході якої зафіксовано факт самочинного зайняття земельної ділянки площею 14 кв. м. збудовано прибудову до житлового будинку літ. А-1 у вигляді сіней літ. а-1 площею 13, 70 кв. м.

Контролюючим органом встановлено, що будівельні роботи виконані без відповідних документів, які дають право виконувати такі роботи, та без затвердженої проектної документації, що є порушенням ч.1 ст.34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, ст.9 Закону України Про архітектурну діяльність. Будівельні роботи з вищевказаною адресою на час перевірки завершені і не проводяться. Документи, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою відсутні.

За наслідками перевірки 09.04.2015 року контролюючим органом внесено припис № 91, яким відповідача зобов'язано у термін до 09.07.2015 року усунути порушення вимог містобудівного законодавства шляхом оформлення відповідних документів на об"єкт за адресою: м. Миколаїв, вул. 68 Десантників, 29-А у порядку визначеному законодавством.

Крім того, у зв'язку з виявленим правопорушенням 09.04.2015 Інспекцією складено протокол про адміністративне правопорушення та 21.04.2015 прийнято постанову № 88, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП та застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу.

Виявлені порушення вимог містобудівного законодавства ОСОБА_1 визнані, що підтверджується добровільним виконанням постанови № 88 від 21.04.2015 року та сплатою штрафних санкцій згідно з квитанцією від 28.04.2015 року № 28042015085043.

Повноваження позивача у сфері архітектурно-будівельного контролю передбачені статтею 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності включають в себе, серед іншого, зокрема, і право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідно до ст.ст. 7,12 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

Згідно з п.3 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року (далі - Порядок) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

В силу вимог п. 17, 19 Порядку у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Позивач зазначає, що обєкт самочинного будівництва збудовано на земельній ділянці комунальної власності, що не була відведена для цієї мети, без дозвільних документів та належно затвердженого проекту з порушенням прав та інтересів інших осіб.

Приписами ст.38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил із визначенням строку для добровільного виконання вимог припису.

Частиною 2 статті 38 цього ж Закону передбачено, що у разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, визначені в приписі, інспекція подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта.

Підстави для знесення об'єкта самовільного будівництва визначені у частинах 4, 7 статті 376 Цивільного кодексу України.

Так, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливою або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Таким чином, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил знесенню самочинного будівництва передує прийняття судом рішення про зобов'язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову житлового будинку.

У пункті 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.2012р. "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)" зазначено, що при розгляді позовів про знесення самочинно збудованого об'єкта нерухомості суди мають встановлювати, чи було видано особі, яка здійснила самочинне будівництво, припис про усунення порушень, чи можлива перебудова об'єкту та чи відмовляється особа, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.

В пункті 22 постанови пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30 березня 2012 року про практику застосування судами статті 376 ЦК України вказується, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливо лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо притягнення винної особи до відповідальності.

Враховуючи те, що докази зобов'язання ОСОБА_1 здійснити перебудову самовільного будівництва або відмова відповідача від такої перебудови у матеріалах адміністративної справи відсутні, позов про зобов'язання знесення вказаного самовільного будівництва до вирішення питання щодо можливості здійснення перебудови житлового будинку є передчасним.

Крім того, в матеріалах справи міститься погодження Управління містобудування та архітектури Миколаївської області міської ради, щодо оформлення в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 14.0 кв. м. із співвласниками для обслуговування прибудови до житлового будинку по вул. 68 Десантників, 29 -а.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що відсутність у відповідача дозволу на будівництво (проектної документації) не є достатньою підставою для знесення самочинного будівництва, окрім того, позивачем не приведено жодного доказу, яким встановлюється, що конструкція споруди загрожує життю та здоров'ю людини у разі невиконання приписів інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про усунення порушень вимог будівельних норм, а також, що конструкція впливає на міцність чи безпечність житлового будинку, що свідчить про недоведеність обставини істотного порушення будівельних норм, а відповідно і підстав знесення самочинного будівництва за цим критерієм.

За таких обставин, позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У позові Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Миколаївській області відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О. Ф. Середа