Решение № 5903024, 05.10.2009, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Від "05" жовтня 2009 р. по справі № 7/81-38

за позовом підприємця ОСОБА_1, м. Черкаси

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин №36 ЛТД», м.Луцьк

про стягнення 11667,29 грн.

Суддя Шум М. С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, представник (дов. від 04.08.09р.)

від відповідача: Литвинюк Ю. В., представник (дов. від 01.06.09р.)

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін було розяснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учасникам судового процесу на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було розяснено їх процесуальні права та обовязки. Заяв та клопотань від останніх на розгляд господарського суду не поступило.

Суть спору: позивач - підприємець ОСОБА_1 в позовній заяві просить стягнути з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю “Магазин №36” ЛТД 11667,29 грн. заборгованості за переданий товар на підставі договору поставки від 01.02.2009р.

Представником позивача у судовому засіданні подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої представник позивача просить стягнути з відповідача 9667,29 грн., оскільки 20.07.2009р. відповідачем сплачено 2000 грн. боргу.

Представник відповідача у відзиві на позов та у судовому засіданні позовні вимоги у розмірі 9667,29грн. визнав.

Дослідивши матеріали справи заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, - ВСТАНОВИВ: 01 лютого 2009р. між підприємцем ОСОБА_1 та товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин №36»ЛТД укладено договір поставки.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обовязки субєктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник (позивач) зобовязується поставити товари, а покупець (відповідач) приймає у власність товари згідно зі специфікацією й оплачує їх вартість за ціною, що зазначається у специфікації.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу продукцію згідно видаткових накладних.

Пунктом 2.1 договору поставки передбачено, що покупець проводить оплату з відтермінуванням протягом 14 днів з моменту отримання товару.

У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В порушення умов договору, відповідач вартість отриманого товару частково оплатив.

Заборгованості відповідача на день розгляду справи згідно заяви про уточнення позовних вимог складає 9667,30 грн., підтверджується видатковими накладними та не заперечена представником відповідача. Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не подав.

Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення з відповідача 9667,30 грн. заборгованості за переданий йому товар, обґрунтована і підлягає до задоволення.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті державного мита в сумі 116,67 грн. та платежу за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50грн. слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 509, 526, 599 ЦК України, ст.ст. 144, 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 44, 49, 78, п.4 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин №36 ЛТД»(м.Луцьк, вул.. Львівська, 61, код ЄДРПОУ 20148526) на користь підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 9667,30грн. заборгованості, 116,67грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 312,50 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Суддя