№ 590040, 23.04.2007, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

05.04.07р.

Справа № А36/148-07(27/26)

за позовом Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ

до - Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", м.Дніпропетровськ

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "ДПЗ", м.Маріуполь

за участю Прокуратури Дніпропетровської області, м.Дніпропетровськ

про визнання недійсним договору комісії та стягнення.

Суддя Кожан М.П.

Секретар судового засідання Гриценко О.І.

Представники сторін:

від позивача Дядик К.О., довіреність № 325/10/10-029 від 11.01.2007р.

Логойда Т.В., довіреність № 629/10/10-029 від 16.01.2006р.

від відповідача-1 Подобєд О.К., довіреність № 4 від 03.01.2007р.

від відповідача-2 Наконечна Н.О., довіреність від 09.01.2007р.

від прокурора Зіма В.Б., посвідчення № 167 від 09.08.2002р.

СУТЬ СПОРУ:

Справа розглядається на підставі ч.6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому з врахуванням уточнень позовних вимог в редакції від 13.03.07р. №11/10-510 просить визнати договір комісії, укладений між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «ДПЗ»від 31.03.2004р. № 04/03 недійсним, на підставі його укладення з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, у відповідності до вимог ст.207 ГК України із застосуванням наслідків, передбачених ч.І ст.208 ГК України, зокрема: стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» на користь держави 7 890,77 грн., суму сплачену Товариствому з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «ДПЗ»на виконання договору комісії від 31.03.2004р. №04/03; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «ДПЗ»на користь держави 7 890,77 грн., отриманих від Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» за виконання договору комісії від 31.03.2004р. №04/03, судові витрати покласти на відповідачів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідачем 2 на виконання оспорюваного договору комісії було укладено нікчемний зовнішньоекономічний контракт, оскільки його зміст не відповідає вимогам Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.01 № 201, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.09,01 за № 833/6024 (далі - Положення), яким встановлено вимоги стосовно форми зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

Наслідки здійснення суб'єктами господарської діяльності (платниками податків України) вищеописаної господарської діяльності спричиняють не лише матеріальні збитки Державі у вигляді втрат податків і зборів (обов'язкових платежів), а завдають й моральної шкоди, що полягає у негативних явищах, заподіяних суб'єкту владних повноважень незаконними діями юридичних осіб. В даному випадку це виражається у підриві авторитету Держави в особі органу ДПС України як контролюючого органу стосовно податків і зборів, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів та в приниженні його ділової репутації.

Відповідачі проти задоволення позову заперечують, посилаючись на те, що спірний договір комісії укладено відповідно до положень діючого законодавства, сторонами спірного договору сплачено усі податки і збори (обов'язкові платежі) за вказаним договором.

Згідно ст.160 Кодексу адміністративного судачинства України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників процесу, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Спеціалізованою держаною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську проведено документальну перевірку ВАТ «Дніпропетровськгаз» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства при здійсненні придбання продукції для подальшої реалізації на експорт та проведення експортних операцій за період з 01.01.04р. по 01.02.07р. За результатами перевірки складено довідку № 89-08-03/3-03340920 від 07.03.07р.

Перевіркою встановлено, що ВАТ "Дніпропетровськгаз" (комітент) укладено з ТОВ "Торговий будинок ДПЗ" (комісіонер) договір комісії від 31.03.2004р. № 04/03 Пунктом 1.1 договору комісії визначено, що комісіонер за винагороду здійснить від свого ім'я та за рахунок комітента реалізацію нерезидентам України продукції, яка належить комітенту.

Згідно акту приймання передачі від 31.03.04р. ВАТ "Дніпропетровськгаз" передав на комісію ТОВ "Торговий будинок ДПЗ":

- труби нержавіючі 76х0,5х8мм у кількості 150,000м.п. (1072кг) ціною за 1 п.м. 20151,00 грн. на суму 3022650,00грн. без ПДВ

Місце передачі товару м.Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 122 по довіреності серії ЯЗФ №786554 від 31.03.04 на ім'я Фонарева Андрія Анатолійовича.

Згідно звіту комісіонера від 28.05.04р. до договору комісії від 31.03.04р. №04/03 ТОВ "Торговий будинок ДПЗ" було реалізовано на експорт згідно експортного контракту від 18.05.04р. №06/05 труби нержавіючі 76х0,5х8мм у кількості 150,000м.п. (1072кг) згідно ВМД №70301/4/102695 від 27.05.04 у кількості 150,0 п.м. на суму 3021546,75 грн. на користь нерезидента R.S.N. & F.LLС.

Всього реалізовано товар на суму 567384,00 USD (курс 5,3254 грн./ USD) що складає 3021546,75грн.

Оплата за договором комісії надходила від ТОВ "Торговий будинок ДПЗ" на рахунки ВАТ «Дніпропетровськгаз»у гривневому еквіваленті, згідно умов договору (п/д від 17.08.04 № 806 на суму 3 021 546,75 грн.)

ВАТ "Дніпропетровськгаз" застосовувало базову ставку "0" відсотків по операціям з поставки товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України згідно п.п 6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР І "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до ч.1 ст. 207 ГК України, на яку посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

При цьому, позивачем не визначено у чому спірне господарське зобов’язання не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

Позивач зазначає, що в результаті укладення та виконання спірного договору комісії відповідачами не було сплачено до бюджету відповідні податки.

Проте, відповідно до висновків, викладених у вищевказаному акті перевірки позивачем встановлено правомірність застосування нульової ставки оподаткування при проведенні експортних операцій, що підтверджуються належним чином оформленими вантажними митними деклараціями.

Крім того, позивачем не визначено у встановленому Законом України „Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” порядку (у податковому повідомленні-рішенні) суму податкового зобов’язання, яке, у порушення діючого законодавства, відповідачі не сплатили до бюджету при укладенні та здійсненні спірного договору комісії.

Крім того, Позивач не довів підрив авторитету Держави в особі органу ДПС України як контролюючого органу стосовно податків і зборів, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів та в приниженні його ділової репутації відповідачами при укладанні та виконанні спірного договору комісії.

На підставі викладеного суд не вбачає підстав для визнання недійсним спірного договору комісії у відповідності до вимог ст.. 207 ГК України та застосування наслідків, передбачених ч.1 ст. 208 ГК України.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 Розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ :

Відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя М.П.Кожан

Дата складення постанови у повному обсязі- 20.04.2007р.