Постановление суда № 58986586, 11.07.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

11 липня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Прокопенка О.Б.,

суддів: Волкова О.Ф., Маринченка В.Л., -

розглянувши заяву ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за його позовом до Національного банку України про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 9 червня 2016 року на підставі статей 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) касаційну скаргу ОСОБА_2 повернув заявнику.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду касаційної інстанції, ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстав, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 237 КАС. Як можна зрозуміти зі змісту заяви, заявник не погоджується з вимогою судді касаційної інстанції щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги.

На обґрунтування заяви додано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 травня 2016 року (№ К/800/49669/15), яка, на думку ОСОБА_2 підтверджує неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального та процесуального права у подібних правовідносинах.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Проте судове рішення, на яке заявник посилається як на підставу для перегляду ухвали касаційного суду від 9 червня 2016 року, не можна вважати таким, що дає підстави для допуску справи до провадження та перегляду її Верховним Судом України, оскільки суд касаційної інстанції зазначеним рішенням рішення суду апеляційної інстанцій скасував, а справу направив на до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, тобто рішення щодо застосування норм матеріального права у цій справі не приймав.

Пунктом 2 частини першої статті 237 КАС заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.

Однак зі змісту рішення, про перегляд якого подано заяву, та рішення, наданого для порівняння, не вбачається неоднакового застосування судом касаційної інстанції зазначених у заяві норм процесуального права.

За таких обставин підстав для допуску справи до провадження немає.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах України Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_2 до Національного банку України про зобов'язання вчинити певні дії за заявою ОСОБА_2 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 9 червня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.Б. Прокопенко Судді: О.Ф. Волков В.Л. Маринченко