Постановление суда № 58983657, 22.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2016 року м. Київ К/800/50552/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Голубєва Г.К.,

при секретарі Загородньому А.А.

за участю представників сторін:

позивача - Пака П.В.,

відповідача - не з'явились,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Інспекція)

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2015

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2015

у справі № 804/4910/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОФПРОДИВ" (далі - Товариство)

до Інспекції

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень Інспекції від 23.12.2014 № 0004852203 та № 0004842203.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2015, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2015, позов задоволено. Судові акти зі спору мотивовані тим, що рішення контролюючого органу про анулювання Товариства платником ПДВ визнано протиправним і скасовано в судовому порядку, що виключає наявність у платника обов'язку з визначення податкових зобов'язань з ПДВ за наслідками визнання умовного продажу товарів/послуг чи необоротних активів у порядку пункту 184.7 статті 184 Податкового кодексу України (далі - ПК).

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати прийняті у справі судові рішення та відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що не визначення позивачем умовного продажу залишків готової продукції на день анулювання його реєстрації платником ПДВ призвело до викривлення стану розрахунків Товариства з бюджетом по цьому податку.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог з урахуванням з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Інспекцією було проведено позапланову невиїзну перевірку з питання нарахування Товариством умовного продажу при анулюванні свідоцтва платника ПДВ при наявних залишках товарних запасів, оформлену актом від 17.12.2014 № 3399-1/04-66-22-03/32914246.

Перевіркою встановлено невиконання платником обов'язку з визнання умовного постачання залишків готової продукції загальною вартістю 25369,0 тис.грн., наявних на день анулювання реєстрації Товариства платником ПДВ, з нарахуванням відповідної суми податкового зобов'язання з ПДВ, як того вимагає пункт 184.7 статті 184 ПК.

Наведене слугувало підставою для прийняття Інспекцією:

податкового повідомлення-рішення від 23.12.2014 № 0004852203, за яким Товариству визначено суму завищення бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2012 року в розмірі 25767 грн. із застосуванням 6441,75 грн. штрафних санкцій;

податкового повідомлення-рішення від 23.12.2014 № 0004842203 про збільшення позивачеві грошового зобов'язання з ПДВ на 5 048 033 грн. за основним платежем із застосуванням 1 262 008,25 грн. штрафних санкцій.

Відповідно до пункту 184.7 статті 184 ПК якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Отже, юридичним фактом, з яким наведена норма податкового Закону пов'язує виникнення у платника обов'язку визначити податкові зобов'язання з ПДВ, є анулювання його реєстрації платником ПДВ.

У справі, що переглядається, судами з'ясовано, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.11.2013 у справі № 826/10997/13-а (яку залишено без змін за наслідками її перегляду в апеляційному порядку) рішення Інспекції від 21.11.2012 № 6 про анулювання реєстрації платника ПДВ визнано протиправним і скасовано.

На підставі цього суди дійшли цілком об'єктивного висновку, що рішення податкового органу про анулювання реєстрації Товариства платником ПДВ, протиправність якого встановлена судовим актом, не може викликати юридичні наслідки; наведене спростовує висновки Інспекції, покладені в основу прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень, про наявність у позивача обов'язку з нарахування податкового зобов'язання за наслідками визнання умовного продажу активів.

За таких обставин суди правомірно задовольнили даний позов.

Норми матеріального права було правильно застосовано судами, їх висновки відповідають установленим у справі обставинам та наявним у ній доказам, а відтак підстави для скасування оскаржуваних судових актів відсутні.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2015 у справі № 804/4910/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова Г.К. Голубєва