Постановление суда № 58981468, 12.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

12 липня 2016 р. К/800/18795/16

У Х В А Л А

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпіцька Л.Т.

розглянувши матеріали касаційної скарги Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 р. у справі № 820/2148/16 за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 49046,80 грн. за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів у 2015 році.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 р., у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Згідно з частиною третьою статті 211 КАС України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що обов’язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов’язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування на створені ним робочі місця. На відповідача покладено обов’язок лише створення робочих місць та інформування про це органів зайнятості, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Під час розгляду справи судами встановлено, що відповідачем подавалась звітність щодо інформації про попит на робочу силу (вакансії) за формою №3-ПН за період січень-грудень 2015 року щомісячно відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 р. N 316, що підтверджується копіями відповідних звітів. Також матеріали справи містять лист від 14.04.2016 р. №01-28/455 за підписом директора Близнюківського РЦЗ, в якому зазначено, що відповідачем вчасно направлялись звіти за формою №3-ПН про наявність вакансій за професіями тракторист, комірник, однак, на підприємстві відповідача працевлаштованих за направленням центру зайнятості з групою інвалідності не було, відмови в прийомі на роботу особам з групою інвалідності по направленню центру зайнятості відсутні.

З огляду на це, суди дійшли висновку, що оскільки відповідачем здійснено всі залежні від нього заходи щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, то на нього не може бути покладена відповідальність за ненаправлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Верховним Судом України у постановах від 31 січня 2011 року (справа № 21-60а10) та від 26 червня 2012 року (справа № 21-105а12).

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, ця касаційна скарга є необгрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.

Керуючись ст.ст. 211, 213, п.5 ч.5 ст. 214 КАС України, -

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 р.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.Т. Черпіцька