Постановление суда № 58940513, 10.06.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 309/4301/14-к

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

10.06.2016 року м. Ужгород

Суддя апеляційного суду Закарпатської області Крегул М.М., перевіривши апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_1 на ухвалу судді Хустського районного суду від 17 лютого 2016 року у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1, обвинуваченої за ч.1 ст.122 КК України про відмову в задоволенні клопотання про повернення обвинувального акту прокурору,

в с т а н о в и в :

Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про повернення прокурору обвинувального акту про її обвинувачення за ч.1 ст.122 КК України.

В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_1 просить вказану ухвалу суду першої інстанції скасувати, а матеріали направити на новий розгляд. Свої вимоги мотивує тим, що судом не враховано порушення органом досудового розслідування та прокурором вимог ст..290 КПК України щодо надання їй та захиснику доступу до матеріалів кримінального провадження, а також відсутність передбачених ч.4 с т.291 КПК України додатків до обвинувального акту.

Перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Статтею 392 КПК України визначений вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

Так, відповідно до ст.392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме:

1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу;

2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру;

3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.

Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених КПК України. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, під час підготовчого судового засідання 03.03.2015 року кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КК України призначено до судового розгляду, під час якого судом першої інстанції вирішено клопотання обвинуваченої про повернення обвинувального акту щодо неї прокурору.

Виходячи з вимог ч. 4 ст. 399 КПК України суддя відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 КПК України.

Оскільки, ухвала Хустського районного суду від 17 лютого 2016 року постановлена у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1, якою відмовлено в задоволенні клопотання обвинуваченої про повернення обвинувального акту прокурору, окремому оскарженню не підлягає, то у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_1, слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.392, 399, 418 КПК України, суддя

п о с т а н о в и в :

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_1 на ухвалу Хустського районного суду від 17 лютого 2016 про відмову в задоволенні її клопотання про повернення обвинувального акту прокурору - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців.

Суддя М.М.Крегул