Постановление суда № 58916679, 05.07.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5237/16

Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: Сєвєрова Є. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2016 року м. Одеса

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі :

головуючого - судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Процик М.В., Гірняк Л.А.,

при секретарі - Сідлецькій Ю.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29 квітня 2016 року у справі за позовом Приватного підприємства «Ніка-2» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а:

ПП «Ніка-2» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди від 24.04.2008 року в сумі 120000 грн., також просили стягнути з ОСОБА_2 на користь ПП «Ніка-2» заборгованість за реалізовані путівки в сумі 1027150 грн.

03.12.2014 року ухвалено рішення у справі про стягнення коштів. Ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 06.04.2016 року справа № 6-28820 св15 (в суді першої інстанції № 495/7914/14-ц) були скасовані судове рішення від 03.12.2014 року, справу направлено на новий розгляд до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції від директора ПП «Ніка-2» ОСОБА_3 надійшла заява про забезпечення позову, в якій вона просить накласти арешт на майно ОСОБА_2, а саме садовий будинок, що розташований за адресою: Одеська область м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, садівничий кооператив «Нептун» (район «Сонячний»), будинок №1180 а.

Свою заяву обґрунтовує тим, що під час виконання судового рішення по справі № 495/7914/14-ц в рамках виконавчого провадження №ВП 47096798 було встановлено, що боржник ОСОБА_2 є громадянином ОСОБА_4 Федерації і на території України має лише один об'єкт нерухомого майна. Під час здійснення виконавчих дій, боржник ухилявся від виконання судового рішення. Реалізація садового будинку, що розташований за адресою: Одеська область м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, садівничий кооператив «Нептун» (район «Сонячний»), будинок № 1180-а, що належить відповідачу може позбавити можливості ПП «Ніка-2» стягнути заборгованість, а невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29.04.2016 року заяву задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на садовий будинок №1180 а, що розташований за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, Садівничий кооператив «Нептун», район «Сонячний».

У апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, а саме: неспівмірність заходів забезпечення позову, наявність іншого майна, на яке може бути накладено арешт, відсутність реальної загрози невиконання рішення суду, просить ухвалу суду скасувати, в задоволенні клопотання про накладення арешту відмовити.

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно ч.3 ст.151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України, одним із видів забезпечення позову є накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» наголошує, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Судом задоволено заяву про забезпечення позову в порядку розгляду справи про стягнення заборгованості в розмірі 1147150 гривень.

При цьому суд першої інстанції виходив із пов'язаності заходів забезпечення позову з предметом спору, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, та зазначав, що незадоволення заяви зробить неможливим чи утруднить виконання рішення суду.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи та вимогам закону, оскільки правовідносини, що виникли між сторонами є майновими, і виконання рішення потребує на забезпечення вимог, тому суд першої інстанції правомірно застосував заходи забезпечення позову у вигляді арешту майна боржника.

Доводи апеляційної скарги відносно неправомірності вказаного позивачем розміру позовних вимог не приймаються до уваги, оскільки факт наявності спору не спростовано, а обґрунтованість предявлених вимог щодо розміру боргу може бути предметом оцінки лише під час вирішення справи по суті і, суд апеляційної інстанції під час розгляду скарги на ухвалу суду про забезпечення позову не вправі вирішувати наперед про обґрунтованість таких вимог.

З наданих матеріалів вбачається, що позивач не відмовився та не змінив заявлених вимог, хоча справа уже тривалий час перебуває на розгляду в суді.

Доводи апеляційної скарги про можливість забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача або на належне йому інше рухоме майно до уваги не приймаються, оскільки доказів на підтвердження відомостей про наявність такого на час вирішення питання про забезпечення позову не надано, та у будь якому випадку відповідач не позбавлений права звернення із відповідною заявою про заміну заходів забезпечення позову до суду першої інстанції.

Також не можуть бути підставою для скасування ухвали суду доводи апеляційної скарги про неналежне повідомлення ОСОБА_2 про дату та час розгляду заяви про забезпечення позову, так як відповідно до вимог ст.153 ЦПК України зазначена заява розглядається судом в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

За таких обставин доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.304,п.1ч.1ст.312,313,314,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: