Постановление суда № 58905451, 11.07.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/13780/16-ц

Провадження № 2/127/4697/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2016 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк», за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниці, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною позовною заявою. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 02 липня 2016 року остання була залишена без руху, оскільки не відповідає вимогам, встановленим ст. 119 ЦПК України.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн.); заяви про забезпечення позову, яка подана фізичною особою 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (275,60 грн.)

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судовий збір», платниками судового збору є особи, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно п.п. 26, 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. Якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) залишається без руху.

Натомість, позивачем не додано до позовної заяви належного документу, що підтверджує сплату судового збору за подання до суду позовної заяви та заяви про забезпечення позову саме ОСОБА_1 (або його повноважним представником).

Так, матеріали позову містять квитанцію про сплату № 64957 від 22.06.2016 року на суму 551,20 грн. та платіжне доручення № Р24А97966524А140329 від 22.06.2016 року на суму 275,60 грн., з яких вбачається, що судовий збір сплачений безготівково платником ОСОБА_3 з призначенням платежу у реквізитах документів «за позовом ОСОБА_3, Вінницький міський суд Вінницької області» та «за заявою ОСОБА_3, Вінницький міський суд Вінницької області», що не є належними доказами сплати судового збору за подання позивачем ОСОБА_1 позовної заяви та заяви про забезпечення позову. Інші докази щодо зарахування Державною казначейською службою України до спеціального фонду Державного бюджету України відповідної оплати саме позивачем ОСОБА_1 судового збору в матеріалах заяви відсутні.

На усунення недоліків ОСОБА_3 на електронну адресу суду подана заява від 08 липня 2016 року. Заява ОСОБА_3 подана як представником ОСОБА_1 та згідно якої вказано, що судовий збір був сплачений ним у безготівковій формі, оскільки він є представником ОСОБА_1 на підставі Договору № 16-06/16-ЦС від 16 червня 2016 року, укладеного ОСОБА_1 («Замовник») та Приватним підприємством «Юридична Агенція «ЮрПроф» («Виконавець»).

Суд критично оцінює цю заяву, оскільки як вбачається зі змісту п. 2.4. вищевказаного Договору № 16-06/16-ЦС від 16 червня 2016 року, виконання цього договору Виконавець доручає ОСОБА_3, якому Замовник зобовязаний надати відповідну довіреність. Однак, матеріали позову не містять такої довіреності фізичної особи або інших передбачених ст. 42 ЦПК України документів, що посвідчують повноваження ОСОБА_3 як представника.

Крім того, суд звертає увагу, що позовна заява та заява про забезпечення позову подані не представником позивача ОСОБА_3, а безпосередньо позивачем ОСОБА_1, що додатково свідчить про відсутність у ОСОБА_3 належних повноважень.

Таким чином, суд приходить до висновку про не усунення позивачем недоліків, визначених ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 02 липня 2016 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду; інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 119, 121 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк», за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниці, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - вважати неподаною та повернути позивачеві.

Одночасно суд розяснює позивачеві, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: