Постановление суда № 58897533, 08.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

08 липня 2016 року м. Київ К/800/18400/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Чалий С.Я., перевіривши можливість розгляду касаційної скарги Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року у справі за позовом Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

в с т а н о в и в:

Чернігівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів пред'явило позов до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь», в якому просить стягнути адміністративно-господарські санкції та пеню в розмірі 34 287,16 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року, позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року, постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову про відмову в задоволенні позову.

У касаційній скарзі заявник ставить питання про скасування ухвалених у справі судових рішень, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті -пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції вірно вказав, що Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань. Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ст. 18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»). Однією з основних функцій центру зайнятості є сприяння роботодавцям у доборі працівників.

Таким чином, реалізацією державної політики щодо працевлаштування осіб з інвалідністю в Україні здійснює Центр зайнятості, обов'язком якого є пошук та працевлаштування інвалідів на вакансії, надані роботодавцями, в тому числі і СТОВ «Промінь».

Оскільки нормами чинного законодавства на підприємство покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, а не обов'язок їх працевлаштування, а також в матеріалах справи наявні відомості про виконання відповідачем обов'язку передбаченого нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні, по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів та відомості про вжиття ним, передбачених чинним законодавством заходів по забезпеченню працевлаштування інвалідів, а саме: проінформовано районний центр зайнятості про наявність вільних робочих місць (вакантних посад), шляхом подачі звіту за формою № 3-ПН, подано до Фонду соціального захисту інвалідів звіт з відображенням незайнятий робочих місць, позов заявлений до відповідача про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені є необґрунтованим.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.

Керуючись 211, 213, п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в :

Відмовити Чернігівському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами повернути скаржнику.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статті 235 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

Вищого адміністративного

суду України С.Я.Чалий