Постановление суда № 58874108, 08.07.2016, Новоодеський районний суд Миколаївської області

08.07.2016

Справа № 482/376/16-ц

У Х В А Л А

Іменем України

08 липня 2016 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Ітріна М.В., секретаря судового засідання Пазюк І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса заяву відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» (далі ОСОБА_2) про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, трьох відсотків річних за час користування ними і моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

24 червня 2016 року відповідач ОСОБА_2 звернулося до суду із заявою про перегляд заочного рішення, за яким з нього стягнуто на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти у сумі 35 000 грн та судовий збір в розмірі 551,20 грн.

Просять скасувати це заочне рішення, з посиланням на те, що судом неправильно встановлено обставини, які мають значення для справи та неправильно визначено відповідно до встановлених судом обставин правовідносини, які виникли між сторонами та як наслідок невірно застосовано норми матеріального права.

Так, вказують, що у звязку з тим, що між сторонами укладено договір фінансового непрямого лізингу, суд помилково вважає, що договір лізингу в силу ст. 628 ЦК України є змішаним договором, а тому відповідно до ст. 799 ЦК України підлягає нотаріальному посвідченню.

Крім того зазначили, що додаток № 3 до договору між сторонами підписано не було, оскільки момент виникнення необхідності його підписання виникає після укладення Акту приймання передачі Предмету лізингу, а такий ОСОБА_1 не передавався.

Укладений між сторонами Договір лізингу відповідає вимогам закону та сторони визначили всі його істотні умови, зокрема, щодо предмету лізингу, який суд вважає невизначеним.

Стверджують, що сторони бажали укладення спірного договору та розраховували на реальне настання наслідків, що ним обумовлені. При цьому ОСОБА_1 добровільно сплатив передбачені лізингові платежі на рахунок товариства, а тому ці грошові кошти набуті на правових підставах, а отже судом невірно застосовано положення ст. 1212 ЦК України. Таке узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 02 жовтня 2013 р. у справі № 6-88цс13.

У судове засідання для розгляду цієї заяви не зявилися, хоча належним чином були повідомлені про час і місце її розгляду.

Керуючись ч. 1 ст. 231 ЦПК України суд вирішив розглядати заяву без участі сторін.

Дослідивши заяву та додані до неї документи, вивчивши матеріали цивільної справи (482/376/16-ц), суд дійшов наступного.

Положеннями п. 1 ч. 3 ст. 231 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд своєю ухвалою вправі залишити заяву без задоволення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже законодавець у вказаній процесуальній нормі передбачив наявність одночасно двох умов, за яких заочне рішення може бути скасоване. Наявність одного з них не є підставою для скасування заочного рішення.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи (№ 482/376/16-ц) і встановлено судом, 17 березня 2016 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, тобто заявника, про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у сумі 35000 грн, трьох відсотків річних за час користування ними у розмірі 71,92 грн та моральної шкоди в сумі 5000 грн (а. с. 3).

26 травня 2016 року заочним рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області частково задоволено вимоги ОСОБА_1 і вирішено стягнути з ОСОБА_2 безпідставно набуті грошові кошти у сумі 35 000 грн та судовий збір в розмірі 551,20 грн. В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено (а. с. 53).

Зі змісту рішення видно, що справа розглядалася без участі відповідача, тобто ОСОБА_2, яке своєчасно належним чином неодноразово було повідомлено про час і місце розгляду справи, але 28.03., 08.04., 19.04., 11.05., і 26.05.2016 р. у судове засідання представника не надіслали та не надали жодного письмового заперечення на позов ОСОБА_1 (а с. 20, 31, 37, 47, 50).

Разом з тим, до заяви про перегляд заочного рішення відповідач не надав суду жодного належного та допустимого доказу, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, а лише виклали у заяві свою правову позицію щодо заявлених вимог, з якою суд не погоджується з підстав викладених в оскаржуваному рішенні суду.

За такого, правових підстав для скасування заочного рішення не вбачається.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 231 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, трьох відсотків річних за час користування ними і моральної шкоди залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цивільно-процесуальним кодексом.

Суддя