Постановление суда № 58847672, 07.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2016 року м. Київ К/800/9384/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.І. (головуючий), Леонтович К.Г., Черпіцької Л.Т.,секретар судового засідання - Коцюрба В.М.,

за участю: представника відповідача - Місеври А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної екологічної інспекції у місті Києві до Приватного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» про зобов'язання вчинити дії, що переглядається за касаційною скаргою Державної екологічної інспекції у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 листопада 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року,

у с т а н о в и л а :

У серпні 2015 року Державна екологічна інспекція у місті Києві (далі - Інспекція) звернулася до суду з позовом до ПАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» (далі - Товариство) про зобов'язання вчинити дії.

Зазначали, що в порядку, встановленому законодавством, Товариство було повідомлено про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, на підставі відповідного наказу та направлення на проведення перевірки, однак, до проведення перевірки Інспекція допущена не була, про що складено акт.

Посилаючись на протиправність дій, просили зобов'язати Товариство допустити працівників Інспекції до проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі Інспекція, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, просить оскаржувані рішення скасувати, а позов задовольнити.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що 6 липня 2015 року Інспекцією за № 1608-05/08 оформлено повідомлення про проведення планової перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства у період із 20 по 24 липня 2015 року.

Листом від 13 липня 2015 року № 312/41 Товариство повідомило Інспекцію про причини, з яких не допустить посадових осіб до проведення перевірки, зокрема зазначили, що відсутня інформація про дозвіл Кабінету Міністрів України на проведення перевірки, а також з 14 по 31 липня 2015 року на підприємстві проходитиме перевірка Подільського районного управління ГУ ДНС України у м. Києві, що унеможливлює проведення інших перевірок.

20 липня 2015 року позивачем оформлено наказ № 163 «Щодо здійснення перевірки», а саме планової перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства за адресою: місто Київ, вулиця Набережно-Лугова, будинок № 8, а також оформлено направлення № 71.

20 липня 2015 року Товариством не допущено посадових осіб Інспекції до проведення перевірки, про що цього ж дня складено акт про відмову в проведенні перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

Відмовивши в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що заявлена Інспекцією вимога не може бути задоволена судом, оскільки відсутній законодавчо визначений механізм зобов'язання відповідача, який є суб'єктом господарювання, допустити посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів.

Відповідно до положень частини четвертої статті 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з пунктом 3 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 454/2011 (далі - Положення), основним завданням Державної екологічної інспекції України (Держекоінспекції України) є реалізація державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів; додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду; за екологічною та радіаційною безпекою (у тому числі у пунктах пропуску через державний кордон і в зоні діяльності митниць призначення та відправлення) під час імпорту, експорту та транзиту вантажів і транспортних засобів; біологічною і генетичною безпекою щодо біологічних об'єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів (ГМО) у відкритій системі; поводженням з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) і небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами. Відповідно до пункту 6 цього Положення Держекоінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження; вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Жодним нормативно-правовим актом не передбачено право органу держаної екологічної інспекції звертатись до суду з позовом про зобов'язання підконтрольного суб'єкта господарювання допустити його посадових осіб до проведення перевірки.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб визначені Законом України від 5 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V), який, зокрема, встановлює порядок, умови та вимоги до проведення державного нагляду (контролю) у вигляді планових та позапланових заходів. При цьому, обов'язок допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю) встановлений у статті 11 цього Закону, який поширює свою дію на спірні відносини, та не потребує додатково ухвалення судом рішення про це.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що частиною четвертою статті 50 КАС України встановлено перелік, коли юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень, а Інспекція, відповідно до Положення та Закону № 877-V, не наділена повноваження щодо звернення до суду у випадку не допуску для проведення перевірки, колегія суддів вважає такий позов таким, що не підлягає задоволенню.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновками судів про відмову в задоволенні позову.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 листопада 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді М.І.Цуркан

К.Г.Леонтович

Л.Т.Черпіцька