Постановление суда № 58837456, 06.07.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А [1]

06 липня 2016 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва Мазурик О.Ф., перевіривши відповідність вимогам ст. 295, 297 ЦПК України у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 01 червня 2016 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на рішення, дії та бездіяльність головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Торбинської О.М., заінтересована особа: ПАТ «Трест Київпідземшляхбуд-2», -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 01 червня 2016 року відмовлено у задоволені скарги ОСОБА_2 на рішення, дії та бездіяльність головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Торбинської О.М.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою разом з клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше, як до ухвалення судового рішення.

Тобто стаття 82 ЦПК України передбачає, що вирішення питання про відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не обов'язком і залежить від майнового стану сторони.

У п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 «про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що відповідно до ст. 8 Закону та ст. 82 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної чи юридичної особи.

Звертаючись до суду з заявою про звільнення від сплати судового збору, ОСОБА_2 вказував, що має тяжкий матеріальний стан, оскільки він з дружиною є пенсіонерами та на їх утриманні знаходиться донька.

Однак, доказів на підтвердження тяжкого матеріального стану до суду апелянтом надано не було. Скаржник вказує, що він є пенсіонером, а отже отримує регулярний щомісячний дохід у виді пенсійного забезпечення.

Ураховуючи наведене, вважаю, що клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи вважаю, що подана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, оскільки не відповідає вимогам ч. 2 ст. 297 ЦПК України.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою апелянт не надав документ, що підтверджує сплату судового збору. Доказів, що від сплати судового збору звільнений в апеляційній скарзі не зазначив.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (із змінами, внесеними згідно із Законами № 484-VIII від 22.05.2015, № 629-VIII від 16.07.2015) (далі - Закон) за подання до суду апеляційної скарги на судові рішення справляється судовий збір.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 9 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу ставка судового збору становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п. 23 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на будь-які ухвали суду, що підлягають оскарженню незалежно від того, чи передбачено Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких постановляються відповідні ухвали.

Отже, апелянту необхідно сплатити судовий збір у сумі 275 грн. 60 коп. за наступними реквізитами: отримувач коштів - УДКС у Солом'янському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, рахунок отримувача 31210206780010, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача 820019.

Оригінал документу про сплату судового збору необхідно подати до Апеляційного суду м. Києва.

Крім того, звертаємо Вашу увагу, що відповідно до п. 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. Платіжне доручення повинно бути підписано уповноваженою посадовою особою банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 2 ст. 297 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 ЦПК України, а також у разі не сплати суми судового збору застосовуються положення статті 121 ЦПК України, яка передбачає залишення позовної заяви (апеляційної скарги) без руху з наданням строку для усунення виявлених судом недоліків.

За вказаних обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення виявлених судом недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. 121, 295, 297 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 01 червня 2016 року - залишити без руху, надавши строк для усунення виявлених в ній недоліків протягом трьох днів з дня отримання копії ухвали суду.

Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у випадку не усунення у встановлений термін виявлених судом недоліків, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та такою, що підлягає поверненню.

Ухвала набирає законної сили з часу її постановлення, але в частині щодо визначення розміру судового збору може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, шляхом подання скарги безпосередньо до цього суду.

Суддя:

Справа № 753/2333/16-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/10326/2016

Головуючий у суді першої інстанції: Коренюк А.М.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Мазурик О.Ф.