Постановление суда № 58825211, 04.07.2016, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 04.07.2016

Справа № 334/92/14-ц

Провадження № 6/334/249/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2016 року м. Запоріжжя

Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді - Махіборода Н.О., при секретарі Кузьменко О.О.,

розглянувши заяву представника ПАТ КБ «ПриватБанк» - ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для предявлення виконавчого документа до виконання по справі № 2/334/79282014 за завою ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ :

Представник ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулася до суду з заявою про поновлення пропущеного строку для предявлення до виконання виконавчого листа.

11.02.2014 року судом було постановлено рішення по цивільній справі за позовом ПАТ «ПриватБанк» до ОСОБА_2П про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 24508,22 грн. та витрат по сплаті судового збору в сумі 245,08 грн. Рішення набрало чинності 22 лютого 2014 року.

В своїй заяві про поновлення пропущеного строку, представник заявника зазначив, що виконавчий лист було видано вже з пропущеним строком його предявлення до виконання, що порушує їх права як стягувача Хоча, лише 17.06.2016 р. представник банку вперше звернулась до суду із завою про видачу копії рішення та виконавчого листа. При цьому, будь-яких причин, з яких вони майже 2 роки з моменту винесення рішення не звертались до суду із заявою про видачу копії рішення та виконавчого листа, представник в заяві не вказав.

Згідно нової редакції ЗУ «Про виконавче провадження», яка набрало чинності 09.03.2011 року, строк предявлення до виконання встановлений 1 рік.

Згідно матеріалів справи, рішення ніким не оскаржувалось та набрало чинності 22.02.2014 року. Строк предявлення до виконання був встановлений до 22.02.2015р.

Однак, лише в червні 2016 року представник позивача звернулася до суду із заявою про видачу копії рішення та виконавчого листа, та отримала її 21.06.2016р., більше ніж через 2 роки після постановлення судового рішення та через півтора роки після закінчення строку предявлення до виконання виконавчого документа.

В судове засідання сторони не зявились.

Відповідно до ст.23 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документу до виконавця, має право звернутися із заявою про поновлення пропущеного строку до суду, який видав відповідний документ, або до суду за місцем виконання.

Згідно ч. 1 ст. 371 ЦПК України пропущений строк для предявлення виконавчого документа може бути поновлений з причин, визнаних судом поважними.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява представника ПАТ КБ «ПриватБанк» є необґрунтованою, оскільки рішення не оскаржувалось боржником та набрав чинності 22.02.2014 року, однак із заявою про видачу виконавчого листа представник звернувся до Ленінського районного суду м. Запоріжжя лише в 17.06.2016 року, в той час, як строк предявлення до виконання був встановлений до 22.02.2015 р., тобто більше ніж через 1 рік після закінчення даного строку, та звернувшись до суду із заявою про поновлення строку предявлення до виконання виконавчого листа, поважність причин пропуску строку суду не довела, взагалі їх не зазначила в своїй заяві, посилаючись на те, що лист ориманий вже після закінчення встановленого строку предявлення до виконання, тому заява ПАТ КБ «ПриватБанк» не може бути підставою для поновлення строку. Оскільки, згідно ч.2 ст. 68 Конституції України - незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Керуючись ч.2 ст. 68 Конституції України, ч.1 ст.371ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ПАТ КБ «ПриватБанк» про поновлення пропущеного строку для предявлення виконавчого документа до виконання по справі № 2/334/792/2014 за позовом ПАТ «ПриватБанк» до ОСОБА_2П про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Махіборода Н. О.