Постановление суда № 58710947, 30.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

30 червня 2016 року м. Київ К/800/17551/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги Міністерства оборони України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу,

встановив:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2016 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи внаслідок захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 14 квітня 2015 року; зобов'язано Міністерство оборони України прийняти рішення щодо призначення виплати одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" № 975 від 25 грудня 2013 року та виплатити призначену грошову допомогу через Житомирський обласний військовий комісаріат.

Судами встановлено, що у 2004 році позивач отримав одноразову компенсацію по III групі інвалідності за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в сумі 189,60 грн., що підтверджується довідкою Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира від 25.05.2015 р. № 532.

На підставі акта № 367/2 Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією № 1 ОСОБА_1 з 14.04.2015 р. встановлено II групу інвалідності, яка настала внаслідок захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскільки позивачу встановлено ІІ групу інвалідності з 14.04.2015 р., тому він має право на призначення та виплату відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. № 975, де визначено, що у разі встановлення військовослужбовцю, військовозобов'язаному та резервісту згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищої групи чи іншої причини інвалідності або більшого відсотку втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

У касаційній скарзі Міністерство оборони України, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що 19.01.2004 р. під час первинного огляду позивачу встановлено III групу інвалідності і він вже отримав допомогу згідно зі статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що виключає отримання допомоги згідно з Законом України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак